На «Красногірському олійному заводі» з Черкащини виготовляють органічну продукцію — макуху та олію. Про це йдеться у блозі «Три олійні заводи — три різні моделі бізнесу. Агротур Переробка», який вийшов в рамках агротуру «Переробка: соя і ріпак» за партнерства компаній Bühler Ukraine і «Балк Транс».
Технічно на заводі мають можливість переробляти близько 90 т сировини на добу. Для цього є три лінії зі шнековими пресами по 30 тонн. Працюють методом пресового холодного віджиму.
Зараз основна сировина — органічний соняшник — закінчилася, тому найближчим часом планують працювати з ріпаком. Загалом на заводі можуть працювати з різними культурами, проте обирають найвигідніші.
«Ми можемо спокійно переробляти ріпак, соняшник, сою, і нішеві культури, — льон, гірчицю білу, жовту, гарбузи, коноплі. Практикували з кукурудзою і в якийсь період навіть робили кукурудзяну олію. Потім був запит на соєву олію. Вона технічна, але соєву макуху ми використовували в себе на тваринницькій фермі і продавали. Це було теж непогано. Якщо є якісь нові віяння, відразу ж пробуємо, тому що обладнання дозволяє», — розповіла співвласниця заводу Ольга Полозова.
Загалом робота з олійними пресами — це вибагливе та енергетично витратне виробництво, а виготовлення органічної продукції вимагає ще більше зусиль. Зазвичай переробляють невеликі за обсягом партії — від 100 тонн до тисячі. Оскільки фермери в процесі виробництва сировини не використовують хімічні засоби, то насіння має більшу смітну домішку.
На «Красногірському олійному заводі» є сепаратори для швидкої та тонкої очистки. Під час переробки органічної партії всі інші процеси на елеваторі та в цехах зупиняють, щоб не було змішування сировини зі стороннім насінням. Після закінчення роботи потрібно зачищати потужності накопичення, транспортне та виробниче обладнання.
«На органіці ми можемо працювати безперервно 2-3 тижні, залежно від партії, а потім мусимо зупинитися, щоб повністю зачистити залишки. Робиться фотографічна зйомка зачищеного обладнання та силосів, приїжджає сюрвеєр, який перевіряє, чи все очищено, тоді вже можемо братися до переробки іншої партії», — розповів в.о. директора заводу Ігор Якимчук.
Завод працює і на власній та на давальницькій продукції. Виробників органічного соняшника не так багато, тому насіння везуть і з Київської, і з Чернігівської областей. За словами керівника, з відстані 500 км все ще вигідно доставляти органічну продукцію на переробку.
Через кілька років тут планують вирощувати органічні культури на власній землі компанії. Процес сертифікації дуже довгий: його вже запустили, проте офіційно стати виробником органіки можна буде лише через 3 роки.
Зараз на заводі реконструюють склад та будують ще одну лінію прийомки олійних, щоб мати можливість приймати сировину на двох лініях одночасно.