Перші три вулики на пасіці Владислава Рябокляча з’явилися навесні 2018 року, а зараз — уже 20 бджолосімей. Але за кількістю вуликів та сімей пасічник не гониться, а головним у своїй справі вважає силу бджолосім’ї та її якість.
«Пасічникую відносно недавно. Новачок серед новачків в бджільництві. Починав із трьох вуликів і трьох невеличких відводків. Після першої успішної зимівлі та закінчення навчання в Боярській школі бджільництва розширив пасіку до 10 сімей, закупивши нові вулики та інвентар. Максимально мав 40 повноцінних сімей. Сьогодні пасіка налічує 20 сімей, які після літнього медозбору будуть готуватися в зиму», — розповідає власник пасіки Las Rogas на Київщині Владислав Рябокляч.
На пасіці він працює сам — від збивання рамок до відкачування меду. Потроху мінімально спростив процеси (закупив обладнання для натягування дроту, навощування вощини, витоплення воску та відкачування меду), тому не так все і важко.
Звичайно, з розширенням потрібно задумуватися над більшою автоматизацією та спрощенням господарських операцій.
«За 6 років перепробував різні породи бджіл — від місцевої дворової до карніки. Нині зупинився на двох варіантах — власна селекція та українська степова. Для мого регіону (південь Київської області) така комбінація показує прекрасні результати на доволі бідній медоносній базі. Також вірю в місцеву бджолу і займаюся мінімальною селекцією. Результати показують, що місцева селекція нічим не гірша за купованих маток.
Тут головне — системний підхід. Розумію, що це довга робота, і до провідних маткарів ще далеко. Проте для власних потреб вистачає», — продовжує Владислав Рябокляч.