У прикордонному Сумському районі поглиблюють племінну роботу в молочному скотарстві та переробці продукції

  • Коментарі запису:0 Коментарів | 
  • Переглядів: 65
Ви зараз переглядаєте У прикордонному Сумському районі поглиблюють племінну роботу в молочному скотарстві та переробці продукції

Про це повідомляє Агробізнес Сьогодні.

Так, ДП ДГ упродовж багатьох останніх років має статус племінного з розведення української бурої та чорно-рябої молочних порід. За словами директора підприємства Віктора Пахненка, це накладає на колектив особливу відповідальність, адже саме тут значною мірою формується майбутнє стадо корів Сумщини, а відповідно їхня продуктивність та якість молока.

Худоба, яку доглядають 29 працівників, узимку утримується на прив’язях, а у весняно-літній період у таборах, оскільки підприємство не має власних випасів. На зимово-стійловий період завдяки залученій техніці тут постійно заготовляють не менше 300 тонн запашного сіна з люцерни та сіяних однорічних трав, 1200 – сінажу, 5 тисяч тонн силосу. Цього цілком досить, до того ж підприємство має у власному розпорядженні 1305 гектарів землі, з яких 350 – кормова група.

Зараз на підприємстві утримується 560 голів великої рогатої худоби, з яких рівно половина корови. Річна продуктивність коливається від 5300 до 7000 кілограмів молока жирністю 3,6 відсотка. Це забезпечує рентабельність його виробництва в межах 65-67 відсотків, що є доволі високим показником.

Показовий штрих. Щодня з Ясенів за продуктивності кожної корови 19 кілограмів на переробку відправляють не менше 5,5 тонни високоякісного молока до підприємств Сум та Бурині, з якого пів тонни на сумську сироварню O”bereg. Це – особлива продукція від окремої групи корів, що використовується для виготовлення так званого гіпо-алергенного молока А-2 і яке придатне для споживання всім без винятку, в тому числі дітям.

Звісно, що більше такого молока на продовольчих прилавках, то краще. Але на заваді – дефіцит саме такої сировини, яку забезпечують лише корови певних порід. Тож одне із пріоритетних завдань сьогодення – нарощування поголів’я корів насамперед бурої породи, що, на переконання в.о. ректора Сумського національного аграрного університету голови Ради Асоціації селекціонерів бурої худоби Володимира Ладики, дозволить суттєво поліпшити не тільки економіку молочного скотарства Сумщини, а й урізноманітнити ринок молочної продукції.

Втім, сьогодні в Сумському районі кожне господарство організовує роботу, виходячи із власних можливостей. До прикладу, СК «Агрофірма «Перше травня», що веде літопис від 1983 року і де утримують корів голштинів, молоко від яких активно переробляють у сироварні, відкритій ще далекого 1995-го року.

Як розповідає заступник голови «Першого травня» Володимир Жирівський, господарство хоч і не може похвалитися супер-сучасним обладнанням, усе ж закуплене раніше голландське належно служить його господарям. Щодня тут виготовляють не менше центнера твердого молодого сиру гауда «Першотравневий», адигейський, кисломолочний, а також сметану, сир, вершкове масло, бринзу, які успішно реалізують у торговельних точках у Сумах, возять автомашиною, словом, знаходять ринки збуту, що неабияк важливо в сучасних ринкових умовах.

Виробничий конвеєр забезпечують завідуюча цеху Світлана Мовчан та оператор Галина Петренко.

Як узагальнює директор Департаменту агропромислового розвитку Сумської ОДА Олександр Маслак, наведені два факти слугують яскравим економічним прикладом ефективного господарювання у воєнних умовах прикордоння. І в Ясенах, і в Симонівці знайшли і успішно використовують власні важелі розвитку тваринництва, створення додаткової маржі, що на користь як самим господарствам, так і АПК області. Адже це додаткові робочі місця, стабільні заробітні плати, відрахування до бюджетів різних рівнів, Пенсійного фонду тощо.

agro-business

Поділитися новиною:

Отримуйте ТОП-10 новин за минулий день на електронну пошту:

Залишити відповідь