Європейські аграрії з пересторогою відносяться до вступу України до ЄС через страх змін, адже вони звикли до стабільного фінансування та методів ведення бізнесу.
Про це Latifundist.com розповіла Хелен Фейрлемб, консультантка з агрофінансування.
Вона додала, що наразі війна в Україні і незапланований великий імпорт агропродукції сприймаються як загроза цій стабільності. Ситуація ще й загострюється нестабільним/ситуативним характером поставок через кордон. Деякі прикордонні країни не мають виходу до моря (Угорщина, Словаччина, Чехія), і невеликий обсяг української агропродукції еквівалентний всьому ринку. Наприклад, у Чехії посівні площі ріпаку становлять приблизно 400-500 тис. га. Врожай пшениці — приблизно 5 млн т.
Крім того, за поточної САР (Спільної сільськогосподарської політики), після того, як Україна приєднається до ЄС, субсидії для країн Центральної та Східної Європи можуть бути скорочені на 20%. Саме Україна може стати найбільшим одержувачем субсидій, якщо аграрна політика залишиться незмінною.
«Саме тому перед нами стоїть задача довести країнам ЄС (і в першу чергу країнам-сусідкам), що ми хочемо бути партнерами, а не конкурентами, — каже Хелен Фейрлемб.
Та й не треба забувати, що український імпорт з’явився одночасно з новими реформами CAP (Спільної сільськогосподарської політики) — «Від ферми до виделки», «Зеленою угодою» та «Директивою про стале використання». Ці політичні ініціативи у першу чергу спрямовані на забезпечення екологічних потреб населення, а не на виробництво. Фермерів вони змушують змінити підходи до ведення агробізнесу. Тому ті протестували і зуміли уповільнити їх хід.
Головні агроновини України та світу 
Натомість українські аграрії не знають, чого очікувати від вступу в ЄС або що б вони хотіли отримати від цього процесу.
«З одного боку, вони хочуть бути високоефективними, а з іншого — стурбовані тим, що можуть втратити доступ до своїх традиційних ринків за межами ЄС, можуть стати неконкурентоспроможними (в ЄС вищі фітосанітарні стандарти та стандарти якості). Втім, виробники, які продають до ЄС, уже виконують правила ЄС, наприклад, дотримуються залишкових рівнів певних гербіцидів у зерні, впроваджують практики сталого землеробства. Однак вони не отримують винагороди за це — немає жодних пакетів підтримки для впровадження екологічних або сталих методів землеробства. Україна дійсно могла б отримати вигоду від виплат за впровадження в агросекторі більш екологічних заходів, спрямованих на збереження здоров’я ґрунтів та зменшення вуглецю, — каже Фейрлемб.
Читайте також: Заборонені діючі речовини пестицидів в Україні та ЄС
На рівні CAP відкриваються такі вигоди як: прямі виплати, екологія та екологізація сільського господарства, розвиток сільських територій.
Меланія Несмачна, SuperAgronom.com
