Віталій Коваль розповів про пріоритети в аграрному секторі, тиск на Росію та зростання цін. І головне – де взяти гроші фермерам та агрокомпаніям.
Віталій Коваль очолив Міністерство аграрної політики та продовольства після Миколи Сольського, якого вибили з посади начебто за вказівкою з Офісу Президента. Як би там не було, новий аграрний міністр відразу стикнувся зі стрибком цін на базові продукти та необхідністю відстояти інтереси галузі під час формування державного бюджету на 2025 рік. Які важелі впливу до снаги новому керівнику та у яких напрямків агро найкращі перспективи – читайте в інтерв’ю.
Була офіційна заява представника Мінагрополітики про те, що до кінця року продовжиться подорожчання основних продуктів – молочних, картоплі, хліба. Для цього завжди знаходяться об’єктивні ринкові передумови – обсяги урожаю, витрати на доставлення, перероблення та зберігання, аномальні погодні умови або активність довгоносиків. Як Міністерство аграрної політики та продовольства має реагувати на такі виклики? Як врегулювати подібні коливання?
Ми тримаємо руку на пульсі, щоденно працюємо з аналітикою, розуміємо стан балансів щодо ключових сільгоспкультур, продуктів. Станом на зараз у нас є розуміння причин зростання цін, як і їх зменшення на певних напрямках.
Україна щодо більшості основних продуктів має профіцит – ми вирощуємо, виробляємо більше, ніж споживаємо. Наприклад, щодо зернової групи ми маємо коефіцієнт перевиробництва 3,5 – тобто вирощуємо в 3,5 раза більше, ніж потрібно країні.
Або розглянемо ситуацію із картоплею. Історично її споживання у нас становить 130 кг на рік на душу населення. Цього року ми зберемо 19 млн т картоплі. Це більш ніж достатньо. Ми точно знаємо, що дефіциту картоплі не буде. Щодо причин подорожчання картоплі. Дійсно, підвищилися ціни на дизельне пальне, добрива, насіннєвий матеріал, заробітна плата працівників. Це все складові собівартості. Тобто маємо об’єктивні, ринкові фактори. Водночас завдяки контролю балансу ми чітко бачимо, що загроз продовольчої безпеки країни немає.
Якими будуть ціни на базові продукти – молоко, картопля, хліб – до кінця року? На такі прості відповіді чекають більшість споживачів.
Залежить від декількох факторів. Зокрема від обмінного курсу. Адже він впливає на вартість імпортної складової собівартості. Також на вартість імпортних продуктів, якщо з’явиться потреба у конкуренції. Простими словами, для широкого кола споживачів, скажу так – за деякими групами товарів ціни можуть зростати. За деякими – навпаки, побачимо дефляцію, тобто здешевлення.
Щодо прогнозу ціни на молочні продукти, то наразі спостерігається зростання світових цін на молоко-сировину.
Щодо здешевлення. Виробники свинини, великі підприємства, повідомляють, що зараз вони продають м’ясо в 1,5 раза дешевше, ніж торік. Це сталося через перевиробництво, коли через дешеве зерно за два останні роки багато хто взявся за свинарство. Результат – спалахи африканської чуми свиней (АЧС) у дрібних виробників. Якщо вірус дістанеться до свинокомплексів, то через пів року виникне дефіцит м’яса. Які у вас як міністра є засоби впливу на такі події? Що ви будете використовувати для впливу на ринок?
Моя позиція як міністра – не треба заграватися в регуляції. Так, ми можемо вплинути на баланси, але кращий регулятор – це ринкова економіка. Ринок є ключовим елементом відкритих економік, а ми є країною з відкритою економікою.
Так, міністерством розроблено низку актів, що пов’язані із запобіганням, профілактикою і боротьбою з АЧС (африканською чумою свиней). Держпродспоживслужба забезпечує контроль за їх виконанням. Але одного лише державного регулювання недостатньо. Виробники мають самі розуміти, що їх виконання і забезпечить, а подекуди і унеможливить появу і поширення АЧС на окремих свинокомплексах.
Ніде в Європі немає чудодійної вакцини проти АЧС. Лише постійні, скрупульозні заходи безпеки проти цього захворювання на підприємствах, а подекуди і жорсткі та непопулярні методи дій із тваринами, що захворіли, є дієвими методами боротьби з АЧС.
Ситуація зі свининою – це краща ілюстрація того, як збільшення пропозиції знижує ціну. Так, водночас виробники м’яса почувають себе не дуже добре. Так, вони цього року втратять. Особливість аграрного ринку в тому, що тут немає низки стабільно прибуткових років. Можна отримувати два роки поспіль прибуток на одній культурі, на третій мінус, наступний рік позитивний, потім знову збитки.
