Озимі зернові перебувають у стані вимушеного зимового спокою на Львівщині. У період з 14 до 20 листопада утримувалася переважно тепла з незначними опадами погода. Середньодобові температури повітря знаходилися в межах 0,9‒3,9 °С за норми 2,1 °С. Про це повідомляється на facebook-сторінці Інституту сільського господарства Карпатського регіону НААН.
Максимальна температура повітря дорівнювала 8,6 °С (17.11), мінімальна знижувалася до -0,7 °С, на поверхні ґрунту ‒ -1,5 °С (14.11). Опади випали в кількості 3,0 мм.
Глобальне потепління зумовлює підвищення температур, зокрема у зимові місяці, й дещо знижує шкідливий вплив низьких, наприклад, зима 2022‒23 рр. була аномально теплою ‒ середньомісячні температури повітря (грудень ‒ січень) мали плюсові значення.
«Також часто спостерігались неодноразові перепади температур від мінусових до плюсових, невисокий, нестійкий або відсутній сніговий покрив, незначне промерзання ґрунту чи його талий стан. Під час відлиг, які тривають більше ніж 5 діб поспіль, озимі тимчасово відновлюють вегетацію. Таке порушення зимового спокою знижує морозостійкість рослин, веде до втрат запасних пластичних речовин (цукрів), і на час відновлення весняної вегетації вони будуть виснаженими й вразливими до будь-яких стрес-факторів. Крім того, відзначали короткочасне екстремальне зниження температур, що несе небезпеку рослинам озимих зернових, які ввійшли в зиму у фазі 1‒3 листків. Адже найвища кількість розчинних вуглеводів акумулюється в вузлах кущіння, менша — в листках», — йдеться у повідомленні.
Читати також: Сергій Авраменко про дослідницьку роботу, недобросовісність науковців та знищення аграрної науки
Отож моніторинг посівів, що не ввійшли в зиму в оптимальному розвитку, має бути на порядку денному, особливо в період відлиг і за різких коливань температур, оскільки вони у першу чергу будуть піддаватися механічним і фізіологічним пошкодженням.
Алла Гусарова, SuperAgronom.com
