Про це повідомив провідний науковий співробітник відділу інвестиційного та матеріально-технічного забезпечення Національного наукового центру «Інститут аграрної економіки», к.е.н. Ярослав Навроцький.
За його словами, значна частина виробничих потужностей підприємств галузі знищена, пошкоджена, опинилася під окупацією або знаходиться у зоні бойових дій.
Ситуація погіршується через шкідливу дію суто економічних чинників, серед яких інфляційні процеси, порушення логістичних зв’язків та співпраці з постачальниками, зростання цін на енергетичні ресурси, проблеми забезпечення виробництва кваліфікованими кадрами тощо.
Зазначається, що за період з лютого 2022 року донині кількість активних підприємств галузі помітно скоротилася. Якщо у 2021 році в Україні налічувалося 441 активне підприємство, то у 2022 році – 411 (-6,8 %), а у 2023 році – лише 382 підприємства (-13,4 % проти 2021 року).
Водночас відбувається стійке скорочення кількості зайнятих у галузі працівників. Протягом 2012–2021 років їх число зменшилося з 23542 осіб до 16 772 осіб (-28,8 %), у 2022 році становило 11 975 осіб (-28,6 % проти 2021 року), а торік склало лише 9 932 осіб (-40,8 % до 2021 року або -17,1% до 2022 року).
Тенденція до скорочення працівників на підприємствах сільськогосподарського машинобудування та зростання їх питомої ваги саме у малих формах господарювання – з 16 % у 2012 році до 33 % у 2023 році – містить у собі цілу низку системних ризиків. Перш за все, призводить до зменшення обсягів виробництва на цих підприємствах у цілому і високотехнологічної та інноваційної продукції зокрема, а також до поступової втрати висококваліфікованих кадрів, зниження рівня конкурентних позицій української машинобудівної продукції на ринку й спрощення технологічного процесу.
За останні роки відбулося значне скорочення виробництва та реалізації вітчизняної техніки, а отже її присутності на внутрішньому ринку.
«Якщо у 2012 році обсяг реалізації сільськогосподарської техніки українськими виробниками на внутрішньому ринку складав 773,9 млн дол. США (44,1 % реалізації техніки на ринку України), то до 2023 року обсяги реалізації скоротилися до 339,7 млн дол. США (18 %). Це свідчить про глибоку кризу галузі сільськогосподарського машинобудування, якості та технологічності продукції вітчизняного виробництва та рівня попиту на неї», – наголосив Ярослав Навроцький.
Він зауважив, що на тлі послаблення позицій українського агромашинобудування поступово відбувається заміщення вітчизняної техніки іноземними аналогами.
У 2024 році, зазначив експерт, не зважаючи на ризики, пов’язані з веденням воєнних дій на території України, обсяги імпорту техніки почали зростати.
За січень-вересень 2024 року порівняно з відповідним періодом 2023 року зросли обсяги імпорту у вартісному вимірі цілої низки видів сільгосптехніки:
тракторів – з 230,4 млн дол. США до 288,4 млн дол. США (+25,2 %);
ґрунтообробної техніки – з 163,8 млн дол. США до 226,3 млн дол. США (+38,2%);
збиральної техніки – з 221,1 млн дол. США до 241,8 млн дол. США (+9,4 %).
На думку науковців, заходи, спрямовані на подолання негативних наслідків впливу воєнних дій рф на території України на розвиток галузі сільськогосподарського машинобудування та її відновлення, необхідно розробляти та впроваджувати вже сьогодні.
Перш за все, на державному рівні слід створити сприятливі інвестиційні умови. Проведення виваженої протекціоністської митної політики дозволить, з одного боку, захистити вітчизняного виробника сільгосптехніки, а з іншого – забезпечити безперешкодне ввезення в Україну машин і обладнання, які відноситься до категорії критичного імпорту.
Створення сприятливого інвестиційного клімату та спрощення умов ведення бізнесу необхідно проводити не лише під час війни, а й після її завершення. Релокація промислових підприємств із зони бойових дій у безпечні регіони дозволить зберегти не лише виробничий, а й кадровий потенціал.
«Запропоновані заходи сприятимуть відновленню сільськогосподарського машинобудівного комплексу України, впровадженню інноваційних технологій виробництва продукції та підвищенню її якості до рівня кращих світових зразків, що сприятиме зростанню присутності вітчизняної техніки на внутрішньому ринку, підвищенню експортного потенціалу галузі та освоєнню нових ринків збуту вітчизняної сільськогосподарської техніки», – підсумував Ярослав Навроцький.
