Втрати експорту за той самий період можуть становити $4,7 млрд, з них $3,3 млрд – металургійна продукція GMK Center оновив оцінки впливу транскордонного вуглецевого коригування (CBAM, Carbon Border Adjustment Mechanism) на українську економіку на основі даних експорту товарів за 2024 рік. Набуття чинності CBAM з 2026 року призведе до втрат української економіки, традиційно орієнтованої на експорт. У 2026-2030 рр. загальні втрати експорту можуть перевищити $4,7 млрд (за 5 років). Повідомляє gmk.center.
Читай нас також у Viber та Telegram.
Загальний вплив на економіку
Для України запровадження CBAM є досить болючим, оскільки більше половини українського експорту товарів спрямовується на європейські ринки. Від самого початку війни ЄС став основним торговельним партнером з огляду на заблоковані українські морські порти та логістичну близькість. За підсумками 2024 року Україна експортувала в ЄС товарів на $24,8 млрд, з яких 14,5% підпадає під дію CBAM.
Уточнені оцінки GMK Center свідчать, що за наявної структури експорту потенційні втрати українського експорту за 2026-2030 рр. через впровадження CBAM становитимуть $4,7 млрд, втрати інвестицій за той самий період – $2,7 млрд.
Втрати від CBAM для української економіки з часом зростатимуть. У 2026 році (перший рік повного запровадження CBAM) втрати ВВП можуть сягнути $1,4 млрд. Однак уже у 2030-му цей показник може становити $7,2 млрд.
Нагадаємо, що за альтернативними оцінками CMD-Ukraine, унаслідок дії CBAM Україна може втратити до 2030 року 6,4% від ВВП, зниження обсягу експорту може становити 6,3%, зокрема в ЄС – 9,8%, а скорочення кількості робочих місць – понад 116 тис. позицій.
CBAM найболючіше вдарить по Україні порівняно з іншими країнами, оскільки наша країна, перебуваючи в умовах війни, має тісні торговельні зв’язки з ЄС і залежить від його допомоги. Україна вже втратила і продовжує втрачати час, інвестиції, людський та енергетичний потенціал, які могли б бути використані для «зеленого» переходу. Україна не мала можливості підготуватися до впровадження CBAM і тому інструмент може мати вкрай негативний вплив на її економіку, яка ще має відновитися від наслідків війни.
Галузеві втрати
Серед усіх експортно-орієнтованих галузей української економіки найбільше від впровадження CBAM постраждає металургійний сектор, який за підсумками минулого року експортував до ЄС продукцію на $3,3 млрд.
Повноцінний запуск CBAM з 2026 року вкрай негативно вплине на експорт у вигляді зростання витрат, зниження конкурентоспроможності продукції, вимушеного переорієнтування на інші ринки тощо. За оцінками GMK Center, загальні потенційні експортні втрати для української металургії у 2030 році можуть становити $1,6 млрд, зокрема за такими видами продукції:
- прокат – $899 млн;
- сталеві напівфабрикати – $558 млн;
- чавун – $96 млн;
- труби – $39 млн;
- інші продукти – $25 млн.
У перший рік повноцінного впровадження CBAM український експорт чавуну і сталі може зіткнутися з необхідністю здійснення CBAM-виплат на суму $311 млн. Негативний вплив згодом посилюватиметься через зростання цін на CO2 і поступове скорочення безоплатних квот у європейській системі торгівлі парниковими газами.
CBAM створить нові торговельні бар’єри, які зменшать доступ до європейського ринку для тих виробників, які не можуть дотримуватися екологічних норм ЄС. CBAM також призведе до перебудови ланцюжків поставок, якщо європейські торговельні партнери не будуть готові дотримуватися сильніших кліматичних амбіцій. CBAM створить додаткові перешкоди для експорту українським компаніям, які вже й так постраждали від війни.
Ємність українського внутрішнього ринку вже скоротилася, а CBAM зменшить експортні можливості. До 2030 року CBAM може зробити неконкурентоспроможним український експорт цементу, добрив, чавуну, квадратної заготовки та сортового прокату з огляду на високі викиди під час їхнього виробництва та необхідність здійснення відповідних CBAM-виплат.
Негативний вплив CBAM на металургію призведе до ще більших втрат для всієї української економіки, оскільки ця галузь робить істотний внесок у ВВП України. За оцінками GMK Center, у 2024 році він становив 7,2% (включно з ланцюжками поставок). ГМК також залишається одним з найбільших експортерів. У 2024 році частка галузі в загальному експорті становила 15,4%.
Варіанти рішень
У контексті євроінтеграції Україні потрібен новий рівень взаємовідносин з ЄС. Хоча Єврокомісія ініціює продовження підтримки української металургії, залишивши без змін чинне звільнення від торговельних обмежень на імпорт сталі з України до ЄС, але це жодним чином не замінює надання іншої допомоги українському сталевому експорту в умовах війни, зокрема, в питанні CBAM.
Україні необхідне таке рішення, яке дасть змогу пом’якшити негативний вплив CBAM на економіку. Цього можна досягти згідно зі ст. 30.7 Регламенту CBAM, що містить положення про форс-мажор для країн, які постраждали від непередбачуваних, виняткових і неспровокованих подій, що завдають серйозної шкоди їхній економічній і промисловій інфраструктурі. Повномасштабна агресія РФ проти України та її наслідки цілком підходить під критерії непередбачуваної події зі значним збитком.
До повноцінного запуску CBAM залишилося трохи менше року, але це цілком достатній термін для знаходження компромісного рішення щодо пом’якшення застосування механізму до українського експорту. Наразі вже триває переговорний процес з ЄС, де обговорюється питання і щодо CBAM.
Водночас, за словами Тараса Качки, заступника міністра економіки, торгового представника України, поки що не зрозуміло, яким буде фінальне рішення, але це не буде повне незастосування CBAM для України. З іншого боку, на тлі геополітичних складнощів зі США Євросоюз більшою мірою зацікавлений в економічному розвитку України та її обороноздатності, ніж це було ще кілька місяців тому.
Перегляди: 1140
