Весняна сівба в Україні почалася. За даними Мінагрополітики, до 20 березня аграрії 19 областей засіяли 250,4 тис. га ярих зернових та зернобобових культур. Першими почали сезон сівби фермери Миколаївщини та Одещини. За темпами робіт Миколаївська область – лідер. Фермери регіону засіяли пшеницею, ячменем, горохом та вівсом 43 тис. га, що становить 17% від усіх засіяних площ. Про це повідомляє Економічна правда, пише agronews.ua.
Читай нас також у Viber та Telegram.
У 2024 році весняна сівба почалась дещо раніше. Тоді наприкінці лютого фермери чотирьох областей уже виконували польові роботи. Серед ярих культур переважали олійні (7,2 млн га), зернові та зернобобові (майже 5,6 млн га).
Які культури в пріоритеті в поточному сезоні та що ускладнює сівбу?
Площі сівби ярих культур разом з озимими пшеницею, ячменем та ріпаком у поточному сезоні можуть залишитися на рівні 2024 року і становити 19 млн га, прогнозують в Українському клубі аграрного бізнесу (УКАБ). Очікується, що найбільшу площу займе соняшник – 5,1 млн га, що на 4% більше, ніж торік.
“Через складні погодні умови у 2024 році на ринку спостерігається дефіцит насіння соняшника, що призвело до зростання цін. Частково перекрити нестачу планують цього року”, – пояснила керівниця аналітичного відділу УКАБ Світлана Литвин.
Наступна в пріоритеті – пшениця, переважно озима. Її площі становлять близько 4,8 млн га, що на 2% менше показника попереднього року. Це скорочення Литвин пов’язує з недостатньою кількістю вологи при осінній сівбі.
Площі під кукурудзою зростуть на 10% до 4,4 млн га. “Причина зростання – відновлення цін на цю культуру у 2024 році завдяки налагодженню експорту та відсутності перехідних залишків, що додатково тиснули на ціну”, – пояснює Литвин.
Сої у 2024 році посіяли значно більше через її вищу рентабельність порівняно з іншими культурами. Зараз її посіють на 12% менше.
“Два роки поспіль соя була ледь не єдиною прибутковою культурою. У 2024 році ціни знизилися, тому очікуємо повернення площ до звичних показників”, – зазначає аналітикиня УКАБ.
Площі під ячменем не зміняться – 1,4 млн га. Під ріпаком – скоротяться на 15% через брак вологи в ґрунті під час осінньої сівби. Його засіяли 1,1 млн га.
Якщо протягом перших двох років великої війни головною перепоною для фермерів були наслідки боїв, то у 2024 році злий жарт з аграріями зіграла погода. Посуха стала чи не найважчим викликом. Схоже, ця проблема залишиться з ними і цьогоріч. Через посуху може погіршитися якість врожаю та зменшитися його обсяг.
Викликом воєнного часу залишається нестача працівників через мобілізацію та міграцію. Як зазначив гендиректор Української аграрної конфедерації Павло Коваль, ця проблема посилюється. Витрати на весняну сівбу (насіння, добрива, пальне, логістика) зросли на 15%, додає він. За підрахунками Коваля, кампанія коштуватиме аграріям 200 млрд грн.
Через велику війну Україна втратила понад 20% сільгоспземель, констатував міністр аграрної політики та продовольства Віталій Коваль.
“В урожайний 2021 рік ми виростили 106 мільйонів тонн зернових і технічних сільськогосподарських культур. 2024 рік ми закінчили з показником 77 мільйонів тонн”, – сказав він.
За словами міністра, через велику війну прямі й непрямі збитки агросектору за три роки оцінюються 80 млрд дол. Сюди входять порушення логістики, рекультивація, розмінування або втрата земель, здорожчання добрив і пального.
Прямі збитки галузі становлять 11,2 млрд дол. Найбільшу частку займають зруйновані та пошкоджені сільськогосподарська техніка та устаткування – 6,5 млрд дол. (58% від усіх прямих збитків), зерносховища – 1,9 млрд дол. (17%), знищена або вкрадена окупантами вироблена продукція – 1,9 млрд дол. (17%). Порівняно з оцінкою 2024 року прямі збитки вже зросли на 1 млрд дол. або на 9%.
