Інститут захисту рослин — Національний науково-дослідний інститут Польщі попереджає про дві нові хвороби цукрових буряків. Хоча досі не зареєстровано жодних втрат через них, зміна клімату сприяє їх поширенню, а території, на яких помічено ці хвороби, все ближче до західного кордону Польщі, повідомляє Farmer.pl.
Одна з цих хвороб — синдром низького цукру (або синдром Басса-Річесса, SBR), також відомий як синдром раптового відмирання буряка. Це хвороба, яка описується в Європі вже понад 20 років. Її причиною вважається протеобактерія Candidatus Arsenophonus phytopathogenicus, а вторинним патогеном фітоплазма Candidatus Phytoplasma solani (фітоплазма столбура, Stolbur phytoplasma).
Натомість друга — каучукова хвороба коренеплодів (Rubbery Taproot Disease, RTD) викликається виключно фітоплазмою Candidatus Phytoplasma solani та призводить до серйозних змін у структурі коренеплодів буряка.
Симптоми SBR включають пожовтіння листя, появу ланцетних аномальних відростків листків, коричневіння судинних пучків у коренях, зниження вмісту цукру до 50% та зниження врожаю коренеплодів до 30%. Рослини можуть швидко в’янути та відмирати, а також спостерігається вкорочення листя та деформація всієї рослини.
У випадку RTD може спостерігатися пожовтіння старого листя, його в’янення та відмирання, а також зниження врожаю коренеплодів. Хвороба часто протікає разом з біотичним та абіотичним стресом, збільшує транспірацію листків та призводить до їх в’янення. Характерними симптомами є «резинова» структура коренеплодів, втрата їхньої структури та гниття, особливо за наявності грибка Macrophomina phaseolina.
Розвитку обох хвороб сприяє висока вологість повітря понад 80%, температура в діапазоні 20-30°C та тривалий період зволоження рослин. Ці умови часто трапляються влітку, що збільшує ризик зараження.
Як поширюються хвороби? Основними переносниками збудників є циксіїди, особливо коренева цикадка. Це один з найефективніших переносників цих збудників, і його присутність контролюється за допомогою липких пасток. Ідентифікація шкідника в польових умовах вимагає досвіду, а в багатьох випадках підтвердження його присутності потребує аналізу в лабораторії.
Інсектициди на основі ацетаміприду ефективні в боротьбі з кореневою цикадкою, але обмеження поширення хвороб також вимагає використання відповідних агротехнік.
«Рекомендується механічно знищувати личинки, усувати бур’яни та уникати вирощування буряка після культур, що є резервуарами фітоплазми, таких як картопля, томати або пасльонові. Вирощування буряка після озимої пшениці також не рекомендується. Важливо також використовувати сертифікований, здоровий насіннєвий матеріал та вибирати сорти, що характеризуються підвищеною стійкістю до інфекцій, хоча наразі немає гібридів, повністю стійких до цих хвороб», — йдеться у повідомленні.
Алла Гусарова, SuperAgronom.com
