Після введення Казахстаном мита на експорт насіння соняшнику один із топ-імпортерів – Узбекистан – різко скоротив імпорт казахстанської олійної сировини та збільшив закупівлю нерафінованої соняшникової олії. Водночас узбецькі бізнесмени активно відкривають підприємства з переробки олійних на території Казахстану з метою подальшого експорту олії до Узбекистану. Про це розповів експерт з аграрного ринку та логістики Узбекистану Алішер Махмудов на агроконференції «Астық 2025» 31 липня в Костанайській області.

«Дуже багато наших партнерів будують тут, у Казахстані – Петропавловську, Усть-Каменогорську, Шимкенті та інших містах олійні заводи. Засновники – наші узбецькі бізнесмени. Будуть у Казахстані переробляти олійні та готову продукцію відправляти до Узбекистану», – повідомив експерт.

За його даними, загальне споживання олії в Узбекистані на сьогодні становить близько 491 тис. тонн. Із цього обсягу 251 тис. тонн виготовляється з місцевої сировини, 98 тис. тонн – з імпортного олійного насіння і ще 142 тис. тонн – імпортується готової продукції. У Республіці налічується 509 олійно-жирових підприємств.

Якщо у 2023 р. основний обсяг олійної сировини та олії Узбекистан закуповував у Росії (49% від загального імпорту), то за підсумками 2024 р. на перше місце вийшов Казахстан із часткою 40% (частка РФ знизилася до 38%). Це було пов’язано із запровадженням РФ високого експортного мита на олію, пояснив експерт.

Ще близько 20% олійних та олійно-жирової продукції Узбекистан імпортує з Індонезії, Малайзії та Туреччини.

А. Махмудов також відзначив стійкий тренд щодо збільшення експорту олійно-жирової продукції з Узбекистану – за підсумками 2025 р. він може досягти $56,8 млн (2024 р. – $45 млн, 2023 р. – $30 млн, 2022 р. – $22 млн, 2021 р. – $21 млн). Таким чином, за останні 5 років експорт олійно-жирової продукції з Узбекистану збільшився у 2,7 раза.

Що стосується напрямків експорту, близько 59% продукції відвантажується до Афганістану, решта – до країн Центральної Азії.

Джерело:
apk-inform.com