Українська промислова компанія «Інтерпайп» понад десять років тому розпочала масштабну трансформацію, спрямовану на зміну вектора експорту сталевих труб і залізничної продукції. Про результати цього процесу розповів директор з продуктів та ресурсів компанії Віталій Суєта під час панелі «Експорт 2.0: від сировини до світових брендів» на Kyiv International Economic Forum (KIEF-2025), пише agronews.ua.
Читай нас також у Viber та Telegram.
За словами Суєти, стратегія оновлення принесла відчутні результати: сьогодні продукція «Інтерпайп» представлена на всіх континентах, а ключовими ринками є Європа, США та країни Близького Сходу, де компанія має власну мережу торгових офісів.
«Євросоюз — фактично наш домашній ринок, особливо з такою конкурентною перевагою, як “зелений” завод «Інтерпайп Сталь», який відповідає філософії Green Deal», — зазначив представник компанії.
Одним із флагманських продуктів «Інтерпайп» є лінійка коліс під брендом ULTIMATE для вантажних вагонів — сьогодні вона є найпоширенішою в ЄС. Залізнична продукція компанії постачається у всі країни Європи без винятку. У найближчих планах «Інтерпайп» — розвиток пасажирського сегмента, де кожен тип поїзда потребує індивідуальної конструкції колеса та окремого виробничого процесу.
За останні кілька років R&D-команда «Інтерпайп» розробила понад 250 нових видів труб для європейських споживачів. Це нішеві продукти, які дозволили компанії долучитися до масштабних міжнародних проєктів, зокрема:
- будівництва вітрових електростанцій у Нормандії;
- реконструкції високогірного курорту у Швейцарських Альпах;
- спорудження інфраструктурних об’єктів у Катарі.
«Інтерпайп» активно розвиває напрямок високотехнологічних рішень, орієнтованих на сталий розвиток.
«Розуміючи всі виклики, пов’язані з торговельними війнами на глобальному ринку, «Інтерпайп» не припиняє шукати нові ніші та опції, працює над розробкою ще складніших продуктів. Ми вже постачаємо труби для проєктів геотермального буріння», — наголосив Віталій Суєта.
Він додав, що компанія планує використати можливості, які відкриває «зелена» політика Європи, та готує вихід на нові ринки — зокрема, виробництво труб для водневої інфраструктури, сховищ для зберігання вуглецю (carbon capture and storage) і потреб атомної енергетики ЄС.
