Введення механізму транскордонного вуглецевого коригування (CBAM) із 2026 року стане серйозним ударом для української економіки. Про це попередив керівник офісу гендиректора групи «Метінвест» Олександр Водовіз на конференції «На шляху інтеграції: діалог уряду та бізнесу заради членства України в ЄС».
Читай нас також у Viber та Telegram.
Він підкреслив, що разом з урядом треба спільно шукати рішення, як відтермінувати цей період, адже в країні війна, або розглянути альтернативні зобов’язання перед ЄС, щоб уникнути введення вуглецевого податку вже з 1 січня.
Олександр Водовіз зауважив: європейські металургійні заводи отримують мільярдні гранти на декарбонізацію і приведення екологічних норм у відповідність до вимог ЄС.
«Як ми можемо з ними конкурувати? Ми таких можливостей не маємо. Тому просимо відтермінування хоча б на 5 років від дати введення СВАМ і щиро сподіваємося, що його вдасться досягти», – пояснив він.
Керівник офісу CEO «Метінвесту» наголосив, що декарбонізація для Європи – насамперед інструмент захисту власного ринку, а не турбота про довкілля.
З 2024 року блок ухвалив понад 10 регуляторних актів щодо дії CBAM, який набуває чинності 1 січня 2026 року. Директиви Євросоюзу визначають допустимі викиди СО2 для різних агрегатів і порядок розрахунку податку в разі їхнього перевищення для продукції, яку експортують до ЄС.
«До введення CBAM залишилося 2 місяці, а ми досі не знаємо, скільки платитимемо», – пояснив Олександр Водовіз.
Згідно з дослідженнями Ernst & Young і Федерації роботодавців України, введення механізму в Україні з наступного року призведе до скорочення ВВП приблизно на 5%, а з 2030 року – на 10%.
Олександр Водовіз зазначив, що в Євросоюзі працює механізм торгівлі квотами на викиди вуглецю. За тонну СО2 підприємства сплачують €100–120. Також і безплатні квоти, які отримують металургійні заводи, підприємства хімічної промисловості.
Україна зробила перший крок у цьому напрямі – запровадила моніторинг і звітність щодо викидів парникових газів. Наступне завдання – створення власне самої системи торгівлі квотами.
Керівник офісу CEO «Метінвесту» висловив занепокоєння щодо ідеї створення якогось фонду, куди підприємства сплачуватимуть кошти, а потім хтось розподілятиме їх на декарбонізацію.
«Ми добре розуміємо, чим можуть закінчитися такі непрозорі схеми. Ми виступаємо за інший підхід – інтеграцію з європейською системою торгівлі квотами, де діє чіткий і прозорий механізм: сплачені за викиди кошти повертаються підприємствам у вигляді підтримки на декарбонізацію», – зауважив він.
Водночас Міністр економіки, довкілля та сільського господарства Олексій Соболев в інтервʼю Forbes Ukraine розповів, що відомство працює над відтермінуванням впровадження СВАМ для України щонайменше до 2028 року.
Міністр зазначив, що наприкінці листопада уряд планує домовитися з Єврокомісією про механізм переходу. Наразі у пріоритеті – виживання бізнесу, а далі – надання додаткових інвестицій для переходу на нову систему.
Соболев назвав два підходи для запровадження європейської системи торгівлі викидами (ETS) – побудова української та поступове її впровадження й підключення до європейської або очікування у кілька років і приєднання до тієї, що діє в ЄС.
Міністр повідомив, що у грудні профільне відомство проведе консультації з бізнесом, щоб обрати модель. Після цього до кінця року буде напрацьовано законопроєкт, який можна буде ухвалити в першому кварталі 2026 року.
