Про це розповів селищний голова Михайло Тененев, передаєСуспільне.
За його словами, є певний вплив стоків на природу.
«Фактично, цей проєкт він і називається “Фіторемедіація для відновлення ґрунтів та збереження біорізноманіття в Теофіпольській громаді”. Це стартова площа. Плануємо масштабування, вже відібрано понад 600 гектарів ділянок», – розповів Михайло Тененев.
Селищний голова пояснив, виділили землю комунальної власності, яка непридатна для аграрної сфери: «Так як є певний вміст різних компонентів. От прибережні території теж гарні ділянки для масштабування».
Координатор проєкту, голова правління громадської організації «Хмельницький енергетичний кластер» Степан Кушнір розповів, чому обрали саме цю рослину.
«Ці всі стоки і всі накопичення важких металів – це є харчі для міскантуса. Кореневище міскантусу ці всі важкі елементи поглинає і, фактично, біомаса, яка зверху росте, створює сировину, яку можна переробляти в різних інтерпретаціях», – пояснив Степан Кушнір.
Міскантус згодом можна буде використовувати як паливні пелети. Переробляти стебла міскантуса планують на лінії з виготовлення паливних пелет, зазначив Теофіпольський селищний голова Михайло Тененев. Її вже почали будувати.
«З місцевого бюджету було виділено 3 мільйони гривень для закупівлі пелетної лінії. Ми взяли участь в конкурі від МХП в громаді від благодійного фонду і отримали фінансування сумою в 500 тисяч гривень на систему подрібнення», – розповів селищний голова.
Михайло Тененев пояснив, паливні пелети використовуватимуть для комунальних закладів, зокрема таких як лікарня. Вона споживає в опалювальний сезон понад 500 тонн пелет.