Сертифікат Kosher — це не про новий значок на упаковці. Для харчового виробника це, перш за все, доступ до ширшого кола іноземних ринків. У 2025 році Хмельницька макаронна фабрика, відома споживачам під брендом «Тая», стала першим і єдиним виробником макаронних виробів в Україні, який отримав кошерний сертифікат, підтверджений рабинатом Ізраїлю.
Читай нас також у Viber та Telegram.
«Єдина можливість постачати продукт в Ізраїль — це мати підтверджений рабинатом Ізраїлю сертифікат Kosher»
Проходження аудиту відповідно до вимог сертифікації — надзвичайно складний і вимогливий процес. Вікторія Грек, директорка Хмельницької макаронної фабрики, зазначає:
«Перевірку на відповідність якості й безпечності проходять усі етапи: від постачання сировини й виробничих процесів — до логістики та управлінських рішень. Тож отримання кошерного сертифіката — це підтвердження, що наша виробнича модель відповідає найсуворішим міжнародним вимогам до безпечності й прозорості».
«Українці за споживанням відрізняються від європейців: ми вживаємо 4 кг на рік на душу населення, а у країнах Європи — понад 10 кг на рік»
Сьогодні український ринок макаронів залишається висококонкурентним і водночас — дуже чутливим. За оцінками виробника, середнє споживання макаронів в Україні становить близько 4 кг на людину на рік, тоді як у країнах ЄС — понад 10 кг. Також відзначають зростання попиту на продукцію із твердих сортів пшениці, однак і в цьому сегменті існує значна конкуренція з імпортними брендами, передусім з Туреччини, а не Італії.
Попит на макарони із твердих сортів став поштовхом для розширення асортименту Хмельницької макаронної фабрики. Крім добре відомого бренду «Тая», підприємство вивело на ринок нові лінійки — «Cantare» та «Grano Nativo». Ці продукти орієнтовані як на внутрішнього споживача, так і на експортні ринки.
«Європа відкрита, але дуже вимоглива»
Для Хмельницької макаронної фабрики експорт — не разовий проєкт і не реакція на кон’юнктуру, а частина довгострокової стратегії. Сьогодні частка експорту становить близько 20% у загальному портфелі продажів, і ключовим напрямком залишаються країни Європейського Союзу.
Вихід на європейські ринки виявився значно складнішим, ніж просто пошук покупця. Кожна країна має власні вимоги до рецептури, порцій, пакування та маркування. Універсальних рішень тут не існує — продукт доводиться адаптувати під кожного конкретного споживача.
Окремий виклик — логістика. Після 2022 року морські перевезення для макаронної продукції стали економічно невигідними: вартість фрахту часто дорівнює або навіть перевищує вартість самого товару. Саме тому фабрика переорієнтувала експортну модель на автомобільну логістику та ринки, доступні суходолом, насамперед країни ЄС і сусідні держави.
«Автоматизація — не розкіш і не “потім”, а питання виживання»
Ставку на експорт компанія зробила ще у 2019 році, коли було прийнято рішення рухатися в напрямі системної автоматизації бізнесу. Фактично за п’ять років Хмельницька макаронна фабрика повністю перебудувала виробничі та управлінські процеси, залишивши позаду спадок 2000-х. За короткий час виробник увійшов у ТОП-5 лідерів галузі на внутрішньому ринку. Однак зміни у структурі споживання та вподобань українців спонукали шукати нові можливості.
За останні роки підприємство інвестувало в модернізацію виробничих ліній швейцарського бренду Bühler, оптимізувало операційні, складські, логістичні та управлінські процеси завдяки імплементації LEAN-підходів. Сьогодні фабрика здатна виробляти до 60 тонн макаронної продукції за добу (понад 140 тис. умовних пачок) із залученням близько 80 працівників.
В умовах дефіциту кадрів, нестабільної енергетики та зростання собівартості автоматизація перестала бути просто інструментом підвищення ефективності — вона стала умовою збереження виробництва.
Тим часом Хмельницька макаронна фабрика не збирається зупинятися на досягнутому: наразі компанія вже формує плани на виробництво спеціалізованих і преміальних лінійок продуктів, які в найближчому майбутньому можуть з’явитися як на українських, так і на іноземних полицях.
Перегляди: 5