Херсонська, Миколаївська, частина Одеської та Дніпропетровської областей переживають другий рік поспіль важку посуху. Академік НААН Владислав Черчель пов’язує це із зникненням Каховського водосховища, яке створювало свій мікроклімат у регіоні. Під час вебінару Всеукраїнського конгресу фермерів експерт озвучив жорстку рекомендацію для південних областей: забути про пізні ярі культури – соняшник та кукурудзу.
Дніпропетровщина втратила врожай
Яскравий приклад невдалої стратегії – Дніпропетровська область у 2025 році. Регіон засіяв рекордну кількість соняшника – 866 тисяч гектарів, практично половину всіх посівів. Результат виявився плачевним: не отримали навіть тонни з гектара.
«Ми застерігали на початку весни: якщо вийшли з зими і в метровому шарі грунту менше 160 мм вологи – забудьте про пізні ярі культури. Вони не дадуть врожаю», – нагадує Черчель.
Навіть якщо сподіватись на Бога, що вчасно випадуть опади в червні-липні, то врожай буде не рекордний – максимум півтори-дві тонни.
П’ять холодних весен підряд
Доктор економічних наук Дмитро Людвенко звертає увагу на ще одну кліматичну аномалію: «П’ята весна підряд холодна. Взагалі якось дивно міняється клімат. За 30 років температура збільшилась на 2 градуси».
У 2025 році фермери пережили перший за 20 років справжній мороз навесні, а не просто приморозок. Багато господарств навіть думали про пересів культур.
Зрошення – не панацея
Чи може зрошення врятувати південь? Владислав Черчель категоричний: «Це не зрошиш, це 100%». Проблема в тому, що в Україні немає стільки води. Навіть якщо робити свердловини і використовувати підземні джерела, не кожною водою можна зрошувати.
«Якщо Україна колись хоча б 10% зробить зрошеними землями, це буде дуже добре. На сьогодні ми тільки втрачаємо поки що», – констатує науковець.
Каховське водосховище будувалось саме для зрошення й забезпечення, зокрема Криму, водою. Але зараз його немає, і питання, яким чином зрошувати цю частину України, залишається без відповіді.
Що сіяти на півдні
Владислав Черчель радить робити акцент на озимих культурах – озимій пшениці та озимому ячменю.
«У нас практично перестали вимерзати озимі. Уже років 20 озимий ячмінь не випадає», – каже він.
Раніше озимий ячмінь раз на три роки вимерзав, але ця проблема зникла. Тепер це надійні культури для південних і східних регіонів, де панує посуха.
Також підходять ранні ярі культури: навіть при мінімальній кількості вологи горох і ярий ячмінь сформують врожай. Льон олійний теж не потребує багато вологи для формування врожаю.
Соняшник – біда для півдня
Окрему тривогу викликає засилля соняшника. Якщо в 80-х роках соняшник в основному сіяли тільки на півдні України, то зараз його сіють скрізь. І це стало справжньою бідою.
Стільки соняшника призводить до посилення посушливих явищ. Відновлення водного балансу в грунті відбувається тільки на четвертий-п’ятий рік після соняшника. А на півдні, де і так вологи не вистачає, більше всього сіють саме соняшника.
«Соняшник уже став нормальним попередником для озимої пшениці. І це біда, тому що ми втрачаємо прибуток. Після соняшника втрачаємо щонайменше половину врожайності озимої пшениці», – пояснює Черчель.
Деякі фермери навіть практикують соняшник по соняшнику, що взагалі неприпустимо.
