В Україні на поточний рік прогнозується понад 5 млн га посівних площ під озимі культури. З них близько 4,8 млн га буде виділено під озиму пшеницю і це менше, ніж торік, але цього обсягу, навіть за складного року, буде достатньо для продовольчої безпеки та експорту. Про це в інтерв’ю пресслужбі УАК наголосив генеральний директор Української аграрної конфедерації Павло Коваль.

«Якщо змолотимо по 40 центнерів (близько 20 млн тонн) і якщо навіть половина буде харчової пшениці – то це майже 9 млн тонн, а Україні на рік її потрібно приблизно 3,5 млн тонн. Тобто в нас буде трирічний запас – звісно, якщо росіяни вкотре не розіб’ють елеватори, залізницю тощо», – прокоментував ситуацію П. Коваль.

За його словами, враховуючи, що соняшник є найбільш маржинальною культурою на гектарі, його посіви знову можуть сягнути близько 5 млн га. Загалом за умови, що лінія фронту суттєво не зміниться, загальна площа посівів агрокультур становитиме у 2026 році 22–23 млн га.

На сьогодні майже 6 млн га уже засіяно озимими культурами, зокрема:

• 4,8 млн га — пшениця;
• 1,1 млн га — озимий ріпак;
• 570 тис. га — озимий ячмінь;
• близько 70 тис. га — озиме жито.

Разом з цим у ярому клині базовими культурами залишаться соняшник, кукурудза та соя. При цьому посіви ярого ячменю будуть незначними — близько 500 тис. га, і це культура, яка найбільше скоротилася в структурі посівів.

«Ситуація з експортом агропродукції трохи ускладнилась із закінченням АТЗ (автономні торговельні заходи – «торговельний безвіз») з ЄС, і тепер Україні потрібно знайти інші ринки. Зазначу, що зерно ми експортуємо до п’яти європейських країн: Польщі, Угорщини, Словаччини, Болгарії, Румунії. Але навіть після підписання 29 жовтня 2025 року нової редакції АТЗ (на основі ст. 29 Угоди про асоціацію з ЄС) Україна все одно залишається у квотуванні й ліцензуванні імпорту зерна. Тобто ринок ЄС дещо закривається від України, зокрема нам неодноразово натякають на якість зерна. Але запевняю: його якість європейців влаштовує, проблема в тому, що в ЄС є внутрішня дискусія із цього питання. Наприклад, польські, данські, німецькі тваринники із задоволенням вигрібають весь український фураж і соєвий шрот. Тому всі претензії щодо українського зерна тощо – політичні маніпуляції, особливо, коли йдеться про електоральні цикли. До речі, цьогоріч у Європі відбудеться 12 виборчих процесів, тому очікуємо чергового сплеску виступів проти української агропродукції», – додав генеральний директор УАК.

Джерело:
apk-inform.com