Інтелектуальна власність у насінництві — один із ключових чинників впливу на бізнес і ринок, і у 2026 році ця тема звучатиме ще гучніше. Кількість селекціонерів і компаній в Україні зростає, проте не завжди зрозуміло, звідки походить їхній генетичний матеріал.
Про це у блозі на Latifundist.com розповіла Сюзана Григоренко, виконавча директорка «Насіннєвої асоціації України».
Вона зазначила, що кількість відвертого фальсифікату з так званих «чорних мішків» зменшилася, однак на ринку залишаються «сірі» пропозиції з непрозорим походженням насіння. Це стосується не лише соняшнику чи кукурудзи, а й ріпаку, сої та овочевих культур.
«Проблема загострилася з приходом нових технологій і міжнародних гравців, які відкривали в Україні селекційні станції та тестували нові гібриди, але згодом зіткнулися з крадіжками інтелектуальної власності. У результаті міжнародні компанії змушені діяти вкрай обережно: R&D — це великі інвестиції, і за відсутності захисту немає стимулу вкладатися в нові розробки», — наголосила експертка.
Наслідком такої ситуації є втрати податкових надходжень для держави та доходів для легальних виробників. За збереження нинішнього підходу інновації можуть просто перестати надходити на ринок, а агровиробники — залишитися без альтернатив і доступу до сучасної генетики.
«Розв’язання проблеми лежить не лише в площині відповідальності правовласників, а й у сфері законодавства. Сьогодні перша частина закону про реєстрацію сортів працює, тоді як друга — фактично ні. Виробник не може оперативно захистити свої права, клієнт — довести підробку, а судові процеси тривають роками. До того ж реєстрація та підтримка сортів потребують фінансових витрат, на які готові не всі», — зауважила Сюзана Григоренко.
Вона додала, що лише за умови ефективного контролю за генетичним походженням насіння Україна зможе залучати нові продукти й зберегти довіру міжнародних компаній.
«Цю проблему не вирішить один гравець чи один закон, але спільні дії ринку та чітка позиція держави щодо прозорих правил здатні швидко змінити ситуацію. Довіра, передбачуваність і системність — основа розвитку насіннєвого ринку у найближчі роки», — підкресли ла експертка.