На сьогоднішній день борошномельна галузь Казахстану гостро відчуває системні внутрішні обмеження: залізнична логістика, несвоєчасне повернення ПДВ та обмеженість коштів за програмою відшкодування транспортних витрат АТ «QazTrade». За чинних термінів та умов підтримки підприємства не отримують необхідної ліквідності, а частина бізнесу роками очікує відшкодування. Про проблеми розвитку галузі та шляхи їх вирішення розповів президент Союзу зернопереробників Казахстану Жомарт Мотишев у ході виступу на міжнародній конференції KAZAKH GRAIN & LOGISTIC FORUM 4 лютого в Алмати.
Спікер уточнив, що за останні десятиліття в країні було вибудовано повноцінну систему виробництва борошномельної продукції, яка сьогодні дозволяє розглядати зернопереробку як самостійний індустріальний сектор економіки. Казахстан має стійке виробництво пшениці та інших зернових культур, які дозволяють забезпечувати внутрішні потреби, формує значний експортний надлишок, а також створює довгострокову передбачуваність для переробників.
«Борошномели закуповують щорічно понад третину всього обсягу врожаю пшениці, що виробляється, за ринковими цінами протягом усього року, вони – найпостійніший і найбільший покупець, що гарантує збут зерна», – зазначив Ж. Мотишев.
Він озвучив пропозиції, які необхідно прийняти у розвитку експорту борошномельної продукції:
Перше.Сформувати пріоритет експорту переробленої продукції з доданою вартістю, а також використовувати торговельно-дипломатичні механізми для захисту експорту муки на ринках Центральної Азії та Афганістану.
Друге.Стабілізувати та спростити заходи держпідтримки: забезпечити своєчасне повернення ПДВ, а також збільшити фінансування програми відшкодування транспортних витрат та зафіксувати вимоги участі у програмі щонайменше на 3 роки без постійних змін. Крім того, включити борошномельну продукцію до переліку програми субсидування транспортних витрат при експорті по лінії Мінсільгоспу (за аналогією з субсидуванням транспортування пшениці).
Третє. Вирішити логістичні обмеження, забезпечивши доступ до залізничної інфраструктури через своєчасне узгодження планів перевезень, відсутність обмежень та заборон на експорт.
Четверте. Необхідна розробка окремої стратегії, програмного документа, дорожньої карти щодо розвитку борошномельної галузі на державному рівні.
«Без системних рішень щодо захисту та підтримки внутрішньої переробки Казахстан ризикує остаточно втратити позиції експортера борошна та закріпитися у ролі постачальника сировини для переробних потужностей сусідніх країн», – наголосив глава Спілки зернопереробників.
Він зазначив, що вже є розуміння з боку уряду щодо зазначених проблем та шляхів їх вирішення, і висловив сподівання, що у найближчій перспективі буде вжито низку заходів підтримки для борошномельної галузі.
Джерело:
apk-inform.com