У 2025/26 МР виробництво ячменю в Китаї збільшиться до 2,3 млн тонн (проти 2 млн тонн у минулому сезоні). Обсяг імпорту зернової також збільшиться – з 10,25 млн тонн до 10,5 млн тонн, з яких 8,7 млн тонн припадає на кормовий ячмінь, а 4,2 млн тонн – на продовольчий. Про це повідомив Дін Юлінг, генеральний директор китайської компанії Beijing Lianghai Zhichuang Technology Co., Ltd., засновник сайту Gugejiujiu, під час міжнародної конференції “Chinese Grains&Oils Congress 2026” у Шанхаї 5 березня.
«Щорічно імпорт кормового ячменю залишається значним, причому коливання між сезонами досить великі. Це переважно пов’язано з тим, що основною метою імпорту кормового ячменю є заміна вітчизняної кукурудзи», – пояснив спікер.
Коли ціна на кукурудзу китайського виробництва висока, підприємства кормової промисловості розглядають можливість більш активного використання ячменю, що також призводить до значних коливань цін на кормовий ячмінь.
За інформацією експерта, наразі традиційними країнами-експортерами ячменю в Китай є: Австралія, Канада, Франція, Аргентина та Україна, а серед нових країн-експортерів – Данія, Велика Британія, РФ, Казахстан, Монголія, США та Уругвай.
При цьому ячмінь із Казахстану закуповується китайськими імпортерами за найнижчими цінами – середня ціна за тонну за підсумками 2025 р. становила $182,81, а частка казахстанської зернової в загальному імпорті становила лише 3,3%. Для порівняння: ціна на ячмінь з Австралії, частка якого в загальному імпорті перевищує 56%, сягає $261,35 за тонну, з Канади (близько 15% від загального імпорту ячменю) – $279,42. Російський ячмінь минулого року імпортувався до Китаю за середньою ціною $214,24 за тонну, і його частка становила близько 5% від загального імпорту.
«Ячмінь, що експортується до Китаю з Австралії та Канади, в основному представлений кормовим та пивоварним ячменем, при цьому якість переважно висока. Водночас ячмінь із Росії та Казахстану переважно кормовий, і його якість загалом трохи нижча», – зазначив Дін Юлінг.
Водночас при торгівлі ячменем із Росією та Казахстаном виникає низка проблем. Для РФ основними перешкодами є обмежені транспортні потужності та питання транскордонних розрахунків, а для Казахстану – обмеженість логістики для задоволення ринкового попиту.
При цьому спікер зазначив, що постачання казахстанського ячменю на китайський ринок планомірно збільшується – якщо у 2020 р. воно становило лише близько 140 тис. тонн, то за підсумками 2025 р. перевищило 350 тис. тонн.
Джерело:
apk-inform.com