За інформацією «Укрметалургпрому», асоціації металургійних підприємств України, Організація економічного співробітництва та розвитку (ОЕСР) суттєво переглянула свою оцінку річних потужностей країни з виробництва сталі. В оновленому звіті, який найближчими днями має розглянути Комітет ОЕСР з питань металургії, зазначено, що з 2023 року потужності України з виробництва сталі становлять 8 млн тонн на рік, пише agronews.ua.
Раніше, за оцінками ОЕСР, потужності України з виробництва сирої сталі з 2020 року залишалися на рівні 38,7 млн тонн на рік. Різке зниження оцінок пов’язане з виключенням заводів, розташованих у тимчасово окупованих Донецькій і Луганській областях, а також із використанням оновлених даних, які точніше відображають фактичні виробничі можливості об’єктів, що перебувають під контролем України.
За даними «Укрметалургпрому», у 2013 році номінальні потужності України з виробництва сталі становили 42,5 млн тонн, але після першого російського вторгнення у 2014 році та втрати металургійних активів у Донецькій і Луганській областях вони знизилися до 25,3 млн тонн до 2020 року.
Повномасштабне вторгнення у 2022 році призвело до подальших втрат: було втрачено чотири металургійні заводи. В результаті номінальна потужність знизилася до 16,2 млн тонн на рік, з яких приблизно 8,2 млн тонн було виведено з експлуатації. Отже, поточна номінальна потужність сталеливарної промисловості України становить 8 млн тонн.
У 2025 році Україна виробила 7,4 млн тонн сирої сталі, що свідчить про рівень завантаження виробничих потужностей на рівні 92,5%. Це вказує на те, що в країні наразі немає надлишкових потужностей із виробництва сталі, а вітчизняні виробники не мають можливості істотно збільшити обсяги виробництва за наявних умов.
На початку 2026 року тенденції виробництва погіршилися. Виробництво сирої сталі скоротилося на 16,4% порівняно з аналогічним періодом минулого року в січні та на 10,0% в лютому.
На тлі бойових дій, які тривають, дефіциту електроенергії та зростання вартості палива у 2026 році щомісячний обсяг виробництва сталі навряд чи перевищить 600 тис. тонн і, як очікується, залишиться нижчим за пікові показники попередніх років. Ці дані підкреслюють нову реальність для металургійного сектору України, де зростання виробництва є структурно обмеженим і малоймовірним без значних нових інвестицій і нормалізації умов діяльності.
