Європейська комісія застосувала до України механізм CBAM без будь-яких винятків, що суттєво підірвало конкурентоспроможність українських виробників сталі. У випадку компанії «АрселорМіттал Кривий Ріг» додаткові витрати, пов’язані з CBAM, у розмірі 60–90 доларів за тонну призвели до скасування замовлень та втрати доступу до європейського ринку. Про це повідомив Мауро Лонгобардо, генеральний директор ArcelorMittal Кривий Ріг, під час круглого столу «Вплив CBAM на економіку України та металургійний сектор у 2026–2030 роках», організованого GMK Center, пише agronews.ua.
Хоча CBAM відображає прихильність Європи до екологічної відповідальності, його запровадження завдало нищівного удару українському експорту сталі. Компанія вдячна ЄС за підтримку після початку повномасштабної війни, що дозволило їй замінити ринки на Близькому Сході та в Африці. Налагодження стійкої присутності в Європі зайняло три роки зусиль. У результаті у 2025 році «АрселорМіттал Кривий Ріг» експортував до ЄС приблизно 920 000 тонн сортового прокату. Продовження поставок у 2026 році та в подальшому залишається невизначеним, оскільки сортовий прокат є сегментом, який найбільше постраждав від CBAM.
Операційне середовище під тиском
З 2022 року компанія визначила три ключові ринки: США — для чавуну, ЄС — для сталевої продукції та внутрішній ринок як основний напрямок діяльності. Війна створила руйнівні умови для роботи: регулярні відключення електроенергії через ракетні обстріли, ціни на електроенергію, вищі ніж у Європі, та гостра нестача кваліфікованих робітників.
Визнаючи неминучість CBAM, компанія наполягала на формуванні консолідованої позиції для Брюсселя. Через повномасштабне вторгнення Україна не готова до негайного переходу на «зелені» стандарти і потребує кількох років відстрочки. Компанія була готова інвестувати в модернізацію ще до початку війни — проєкти були затверджені та профінансовані — але накопичений капітал був поглинений втратами, пов’язаними з війною.
Вплив CBAM на «АрселорМіттал Кривий Ріг»
Незважаючи на аргументи уряду та представників галузі, Європейська комісія запровадила CBAM без жодних винятків для України, побоюючись, що це створить прецедент для інших країн. Отже, українські виробники тепер конкурують за ринок ЄС на рівних з постачальниками з країн, що не перебувають у стані конфлікту, зокрема з Туреччиною, яка використовує дешеву російську сировину.
ArcelorMittal Кривий Ріг майже миттєво втратив європейський ринок. Як тільки клієнти дізналися про додаткове мито (платіж за CBAM) у розмірі 60–90 доларів за тонну, вони скасували всі замовлення на перший квартал 2026 року — близько 300 000 тонн. На 2026 рік компанія планувала відправити до Європи 1,2–1,25 млн тонн — майже половину свого загального обсягу виробництва сталі. Цей ринок втрачено. Наразі немає альтернативних ринків, які б змогли покрити ці обсяги.
У січні 2026 року «АрселорМіттал Кривий Ріг» зупинив блюмінг, який працював з моменту заснування заводу, а також закрив ливарний і механічний цехи. Ми не бачимо можливості продовжувати експлуатацію зазначених об’єктів у нових регуляторних умовах. У першому кварталі 2026 року через CBAM було скорочено щонайменше 3 400 робочих місць.
Компанія працює зі збитками п’ять років поспіль і виживає виключно завдяки підтримці материнської групи. Хочу нагадати, що «АрселорМіттал Кривий Ріг» забезпечує роботою 18 000 осіб та утримує понад 50 000 членів сімей. Податкові надходження становлять майже 30% міського бюджету Кривого Рогу, а з урахуванням підрядників — до 50%. Для монопрофільного міста подальше скорочення виробництва та зайнятості матиме катастрофічні наслідки.
Макроекономічні та галузеві наслідки
На нашу думку, Європейська комісія припустилася серйозної помилки в оцінці впливу CBAM: негативний розрив між прогнозом і реальністю може збільшитися у 200 разів за чотири роки й сягнути 2,1% ВВП.
Зараз економіка України в основному залежить від зовнішньої допомоги. ВВП у невійськових секторах скоротився на 40% порівняно з 2021 роком. Виробничі потужності з виробництва сталі впали з 42,5 млн тонн у 2013 році до лише 8 млн тонн у 2026 році. Без винятків або відстрочок щодо CBAM українські виробники втратять доступ до ринку ЄС протягом п’яти років.
Внутрішній ринок не може компенсувати ці втрати, оскільки його обсяг є недостатнім. Більше того, з 2025 року зростає імпорт дешевшої продукції з Туреччини та Китаю, яка часто виготовляється з російської сировини.
За таких умов закриття європейського ринку неминуче спричинить ланцюговий колапс у всій українській економіці та промисловості, оскільки металургійна галузь забезпечує 7% ВВП України та 15% експорту. Україна ризикує втратити свій промисловий суверенітет — здатність самостійно виробляти сталь, що є необхідною умовою справжньої національної незалежності. ЄС доведеться виділити значні субсидії для стабілізації економічної та соціальної ситуації в Україні.
Пропоновані рішення
По-перше, український уряд повинен захистити реальну економіку від тиску CBAM та імпорту за демпінговими цінами, а також стабілізувати ціни на електроенергію.
По-друге, ми закликаємо Європейську комісію відтермінувати застосування CBAM до українських експортерів щонайменше на три роки. Це дозволить виробникам, виснаженим війною, накопичити ресурси для модернізації. Ми не заперечуємо екологічних стандартів і не просимо привілеїв — ми прагнемо рівного доступу до ринку та підходу, що враховує реалії країни, яка чинить опір зовнішній агресії.
Перехід до зеленого виробництва залишається нашою метою. Але ресурсів для таких інвестицій наразі бракує. Тимчасове звільнення від мита — це не відступ від екологічних зобов’язань, а необхідна передумова їх виконання.