Після поранення на війні та звільнення зі служби ветеран із Житомирщини Володимир Матвійчук розпочав власну справу — вирощування та переробку фундука. Завдяки гранту від служби зайнятості він придбав обладнання і нині розвиває господарство, а також ділиться досвідом із тими, хто планує зайнятися садівництвом, пише agronews.ua.
Житель села Іванківці Любарської селищної громади Володимир Матвійчук понад 10 років служив у Збройних силах України. Після поранення він звільнився зі служби і почав шукати нову справу.
«Перебирав різні варіанти. Кав’ярні — на кожному кроці, магазини також. Якось купив фундук у магазині — він був турецький і на смак мені не сподобався. Тоді й виникла ідея спробувати самому вирощувати», — розповів Володимир Матвійчук.
До розвитку справи долучилися його донька та зять, які підтримали ідею. Спочатку родина заклала власний сад, а згодом оформила підприємницьку діяльність.
У 2024 році Володимир отримав ветеранський грант у розмірі близько 800 тисяч гривень. За ці гроші придбав обладнання для переробки фундука.
«Обладнання ми офіційно придбали на фірмі в Полтавській області — саме те, яке нам було потрібно для переробки горіха: для лущення, калібрування, очищення. На нього фактично й пішла вся сума гранту. Можна було купити ближче, у Києві, але там не було такого обладнання, як нам потрібно. Тож обрали Полтаву. Водночас зіткнулися з низкою труднощів — зокрема, з доставкою, адже логістика не була налагоджена. Були й інші проблеми: наприклад, траплялося, що закуплений горіх приходив неякісний. Але поступово все налагоджується, і зараз ми вже працюємо стабільніше», — розповів садівник.
Нині у господарстві Володимира — понад 250 дерев фундука: частина росте біля домогосподарства, ще частина — на ділянці в іншій області.
Володимир Матвійчук вирощує кілька сортів, зокрема каталонський, барселонський, вебба, халлє, косфорд. Окрім горіхів, продає саджанці — попит на них стабільний, особливо в західних регіонах України.
«Цього року всі саджанці вже продали. Люди навіть залишають замовлення на осінь», — розповів Володимир.
За його словами, молоді саджанці фундука дають горіхи вже в перший рік.
«Що стосується першого врожаю — якщо придбати у нас дворічний саджанець, він уже в той же рік дає кілька горіхів. Молоді саджанці буквально одразу приносять перші плоди. Коли люди замовляють саджанці чи горіхи, ми відправляємо їх Новою поштою, додаючи рекомендації та повну інструкцію: як правильно садити, доглядати та обробляти рослини. Це допомагає уникнути помилок і забезпечує хороший старт для саду», — сказав Володимир Матвійчук.
За словами Володимира Матвійчука, квітень — важливий період для фундука, адже саме зараз триває цвітіння і формування майбутнього врожаю.
«Основні роботи в саду ми вже провели: зробили обрізку, внесли добрива, сформували дерева. Зараз фундук якраз цвіте, і це важливий період для запилення. Водночас погодні умови не зовсім сприятливі, і це може вплинути на майбутній урожай», — сказав ветеран.
Коли потепліє, Володимир збирається провести обробку від шкідників.
«Є такий шкідник, який згодом прогризає горіх: зовні він виглядає цілим, а всередині — порожній, бо його виїдає личинка. Тому плануємо обробити насадження і далі чекати врожаю», — сказав Володимир Матвійчук.
Тим, хто лише починає займатися вирощуванням фундука, Володимир Матвійчук радить:
- під час садіння саджанців дотримуватися відстані між деревами — близько 3 метрів;
- не садити занадто глибоко;
- обов’язково вносити добрива при посадці;
- регулярно поливати, особливо у посушливий період;
- формувати крону дерева.
«Часто люди неправильно садять — занадто глибоко, і саджанець не розвивається. Або не поливають у спеку», — зауважив садівник.
За словами Володимира, поки що господарство не приносить значних прибутків, однак чоловік поступово розвиває справу. Каже, що потенціал у цьому напрямку є.
«Ми ще не маємо тих заробітків, як хотілося б, але працюємо над цим», — сказав ветеран.
За його словами, у великих господарствах вирощування фундука може приносити суттєвий дохід.
«На Житомирщині люди або ще мало знають про фундук, або не цікавляться, або вважають, що це щось складне чи нереальне. Насправді ж це не так. Наші саджанці адаптовані до місцевого клімату і добре витримують перепади температур. Якщо є ділянка землі і людина думає, що посадити, то фундук — гарний варіант. Можна вирахувати площу, скільки це буде дерев, бо оптимальна відстань між деревами має бути близько трьох метрів, щоб вони могли нормально розвиватися і плодоносити. Це, по суті, інвестиція в майбутнє. Ми спілкувалися з підприємницею із Західної України, яка має великий сад фундука. За її словами, лише за рік вона отримала близько мільйона гривень чистого прибутку, продаючи горіхи без переробки», — розповів Володимир Матвійчук.
У своєму господарстві Володимир працює з донькою, зятем та двома найманими працівниками.
«Після збору горіха ми проводимо кілька етапів обробки: калібруємо, лущимо та очищаємо — відділяємо шкаралупу від ядра. Далі починається найтрудомісткіший процес — ручне сортування. Відбираємо якісний горіх, адже частина може бути пошкодженою або неповною. Після цього горіх обсмажуємо, фасуємо у крафт-пакети і продаємо. Є як солений, так і смажений фундук», — пояснив садівник.
Надалі Володимир планує розширювати переробку горіха, зокрема виготовляти пасту з фундука. Також хоче більше розвивати продажі.
Головною мотивацією називає бажання забезпечити краще майбутнє для дітей.
«Є надія, що щось зміниться в країні і дітям буде легше», — сказав Володимир Матвійчук.
І додав, що кожному ветерану варто шукати свою справу.
«Не просто чекати, а займатися чимось. І краще обирати щось нестандартне, навіть екзотичне, — те, що буде цікаве людям і може приносити дохід. Я не шкодую, що пов’язав свою справу саме з фундуком. Слава Богу, і мені, і моїм знайомим усе подобається. Скажімо так, я не їм його постійно, але як перекус у дорозі — це дуже зручно. Горіх поживний, калорійний і смачний. У тривалій поїздці він добре втамовує голод. До того ж має приємний смак — наш фундук справді якісний», — розповів Володимир Матвійчук.