Сучасна селекція пшениці спрямована не лише на високу врожайність, але й на пластичність — здатність сорту забезпечувати стабільний врожай за змінних умов навколишнього середовища. І велику роль у відборі таких екотипів може зіграти штучний інтелект, вказують результати дослідженя, опубліковані в журналі Plant Phenomis.
Дослідницька група з Університету Барселони у співпраці з дослідницьким центром Agrotecnio проаналізувала 64 сорти твердої пшениці, вирощених у двох різних середземноморських умовах: зрошуваних та богарних. Метою було визначити, які генотипи поєднують високу врожайність зі стабільною продуктивністю в різних середовищах, з різницею температури та доступності води.
В рамках проєкту команда використовувала наземні датчики та дрони, оснащені RGB, мультиспектральними та тепловізійними камерами, що дозволяє їм контролювати розвиток врожаю протягом усього циклу вирощування. Ця технологія надає ключову інформацію про пшеницю перед збиранням, усуваючи необхідність у збиранні та зменшуючи як витрати, так і час, необхідний для аналізу.
Одним із найцікавіших висновків дослідження стало те, що сорти, які забезпечували стабільно високі показники урожайності за різних умов — це не ті, які найдовше зберігають зелене листя до кінця сезону, а ті, які енергійно ростуть на початку та дозрівають трохи раніше.
Натомість, відбраковані лінії демонстрували низьку початкову енергію росту та довше зберігали зелене листя, що не гарантувало формування вищого врожаю.
Використовуючи всі ці дані, команда навчила моделі штучного інтелекту, здатні з високим ступенем точності прогнозувати як врожайність, так і стабільність виробництва для різних сортів.
Зі слів дослідників, ця стратегія може бути дуже корисним інструментом для програм селекції рослин і допомогти у розробці сортів пшениці, які здатні відповідати викликам зміни клімату.