Доля трьох найбільш резонансних груп пестицидів в умовах євроінтеграції залишається предметом гострих дискусій між аграріями та регуляторами. Представник Мінекономіки Юрій Бондаренко та галузевий експерт роз’яснили позицію щодо гліфосату, диквату та неонікотиноїдів під час зустрічі з аграріями. Про це повідомляє agronews.ua.
Гліфосат наразі залишається дозволеним у ЄС і має чинну реєстрацію до 2033 року. Водночас він внесений до так званого списку кандидатів на заміщення — це означає, що при реєстрації нових препаратів країни-члени зобов’язані надавати перевагу альтернативним діючим речовинам. Виведення гліфосату з ринку не є запрограмованим результатом: процес його додаткового вивчення може тривати роками.
«Поки гліфосат дозволений в Європі, він буде дозволений і в Україні», — підтвердив Юрій Бондаренко.
Принципово інша ситуація з дикватом — основною діючою речовиною десикантів. Він буде заборонений, і це, на думку фахівців, становить серйозну технологічну проблему для вирощування ріпаку та інших культур, де десикація є невід’ємним елементом технології.
Заборона неонікотиноїдів б’є насамперед по протруюванні насіння. Саме ця група є основою захисту від ґрунтових шкідників — личинок хруща, дротяника. Доступні альтернативи у вигляді піретроїдів також потрапляють під обмеження. Фахівці не виключають, що відмова від неонікотиноїдів може змусити аграріїв переходити на листкові інсектициди з вищими нормами внесення та гіршим профілем безпеки.
Ситуація з фунгіцидами відрізняється. Скорочення переліку дозволених діючих речовин у цій групі несе стратегічний ризик: при зменшенні різноманітності активних компонентів у схемах захисту різко прискорюється формування резистентності у грибних патогенів. Фітопатологи наполягають на тому, що фунгіцидна програма повинна містити не менше двох діючих речовин різних механізмів дії — і саме цю вимогу дедалі складніше виконати в умовах нового регулювання.