Фото: із відкритих джерел
Дослідники з Iowa State University перевірили, чи здатне овочівництво працювати в умовах діючої сонячної ферми. Результати багаторічного проєкту показали, що часткове затінення панелями може формувати м’якший мікроклімат і не обов’язково знижує врожайність.
Про це повідомляє сайт Аграрії разом з посиланням на Freshplaza.
Вирощування овочів безпосередньо на території великої сонячної електростанції може бути не лише технічно можливим, а й комерційно реалістичним. Про це свідчать результати багаторічного дослідження з агровольтаїки, які представив професор садівництва Iowa State University Аджай Наїр під час віртуальної сесії Michigan State University Extension MI Ag Ideas «Where Veggies Meet Volts: Commercial Vegetable Production in a Solar Project».
Агровольтаїка поєднує два види використання землі — сільське господарство та виробництво сонячної електроенергії. У проєкті, профінансованому Міністерством енергетики США, команда перевіряла, чи можна вирощувати культури в межах працюючої сонячної інсталяції так, щоб не заважати енергогенерації та зберігати комерційний масштаб виробництва.
Де і як проводили випробування
Дослідження виконували на сонячній фермі площею 10 акрів і потужністю 1,3 МВт, яку експлуатує Alliant Energy на землях Iowa State University. Протягом двох вегетаційних сезонів у межах сонячних масивів вирощували броколі, солодкий перець, літній гарбуз (summer squash), а також суницю садову, малину й висівали рослини для запилювачів. За словами Наїра, принциповим було працювати «на комерційному масштабі» та використовувати стандартне промислове обладнання.
Врожайність і стан рослин під панелями
Одна з ключових пересторог щодо агровольтаїки — потенційне падіння врожайності через затінення. Однак у представлених результатах картина була неоднорідною, але загалом не підтвердила системного «провалу» врожаю.
«Хоча врожайність броколі в один сезон була трохи нижчою під панелями, гарбуз стабільно показував кращі результати, а перець не мав суттєвих втрат урожайності. Ми не йдемо на компроміс із врожайністю, коли вирощуємо в цій агровольтаїчній системі», — зазначив Аджай Наїр.
Додатково команда фіксувала морфологічні показники за допомогою дронів. За даними, озвученими Наїром, знімання показало вищі рослини та більший об’єм рослин у броколі, гарбуза й перцю, які росли всередині сонячних рядів.
Мікроклімат: прохолодніше на 1–2 °C
Одне з пояснень, чому часткове затінення не обов’язково шкодить овочам, — зміна мікроклімату. Наїр повідомив, що в «відкритому полі» температури були вищими, тоді як у зоні під панелями — нижчими, тобто система працювала як температурний «буфер».
Мікрокліматичні вимірювання це підтвердили: влітку температура повітря та ґрунту під панелями була на 1–2 °C нижчою. Також зазначено, що пом’якшені умови зменшували прояви стресових ушкоджень, зокрема сонячні опіки (sunscald) на перці.
Економіка та організація робіт
Окрім агрономічної частини, у проєкті аналізували трудові витрати, матеріальні витрати та питання землекористування. Дослідники відстежували трудомісткість операцій і зафіксували, що в другий рік витрати праці знизилися на 28% — у міру того, як процеси ставали більш відпрацьованими.
Водночас Наїр наголосив: агровольтаїка не має «підміняти» основну функцію сонячної ферми — виробництво електроенергії. У його інтерпретації, енергогенерація залишається головним джерелом доходу, а вирощування фруктів та овочів — додатковим напрямом у межах одного майданчика.
Що це може означати для фермерів
Представлені результати важливі насамперед для господарств і землевласників, які стикаються з розвитком сонячної генерації та ризиком втрати сільськогосподарського використання ділянок. Досвід цього майданчика показує, що за певної організації робіт і підбору культур можлива модель «подвійного використання» — без переходу до суто демонстраційного формату та без очевидного зниження виробничого масштабу.