Фото: із відкритих джерел
Дослідники з Університету Квінсленда за допомогою потужних рентгенівських методів показали, як кейл (Brassica oleracea) накопичує надтоксичний, але промислово цінний метал талій у листках. Це може відкрити шлях до використання капустяних культур для вилучення металів із забруднених ґрунтів.
Про це повідомляє сайт Аграрії разом з посиланням на Hortidaily.
Листові овочі з родини Brassicaceae (капустяні) можуть стати інструментом для вилучення токсичних металів із забруднених ґрунтів — зокрема талію, який, попри високу токсичність, використовується у медичних технологіях, оптичному склі та напівпровідниках. Про це повідомили в Університеті Квінсленда (Австралія) за підсумками дослідження механізмів накопичення талію в рослинах.
Геохімік Університету Квінсленда докторка Амелія Корсо-Реміджіо зазначила, що потужні рентгенівські методи підтвердили «фітомайнінговий» потенціал капустяних культур — завдяки еволюційно сформованим механізмам вилучення слідових кількостей талію з забрудненого середовища.
За словами дослідниці, кейл, капуста, броколі, цвітна капуста, гірчиця та брюссельська капуста вже відомі як рослини, що здатні «накопичувати» талій, тому їх уважно моніторять з огляду на ризики для споживачів і довкілля. Водночас, як підкреслюють автори, механізми поглинання талію та можливість практичного використання цієї властивості для вилучення металів досі були вивчені недостатньо.
«Талій надзвичайно токсичний, але це також цінний і критично важливий для промисловості метал, який використовують у медичних технологіях, оптичному склі та напівпровідниках. Тож, створюючи значний ризик для здоров’я людини, багато з цих капустяних рослин можуть водночас відкривати можливість для сталого видобутку», — сказала докторка Амелія Корсо-Реміджіо.
Що саме побачили в рослині
Команда докторки Корсо-Реміджіо разом із дослідниками Sustainable Minerals Institute (SMI) встановила, що Brassica oleracea (кейс/кейл) накопичує талій у кристалізованій формі. На думку авторів, це може означати сумісність із металургійними методами вилучення металу.
Для аналізу застосували одночасно мікро-рентгенівську флуоресценцію (μXRF) та картування рентгенівської дифракції (XDM) на живих рослинах кейлу. Це дало змогу детально побачити, де саме локалізується талій у тканинах.
«Одночасне застосування micro-X-ray fluorescence (μXRF) та X-ray diffraction mapping (XDM) на живих рослинах кейлу дало нам безпрецедентне уявлення про те, як і де талій розміщується в цих рослинах. Зокрема, ми виявили кристалічні відкладення хлориду талію вздовж жилок усередині листків», — повідомила докторка Корсо-Реміджіо.
У SMI також зазначили, що нетрадиційні підходи до видобутку, зокрема фітомайнінг, можуть стати важливими для забезпечення окремих металів, потрібних для розвитку медичних технологій і переходу економіки до відновлюваних джерел енергії. Окремо підкреслюється потенціал таких підходів для реагування на екологічні проблеми, пов’язані з гірничою діяльністю.
«Є подвійна потреба — очищати й відновлювати ґрунти та водночас постачати критично важливі елементи найбільш сталим способом. Схоже, рослини родини Brassicaceae можуть бути частиною відповіді», — додала дослідниця.
Що це означає для агросектору
У практичній площині результати дослідження підсилюють аргументи на користь обережного ставлення до вирощування капустяних культур на потенційно забруднених ділянках: рослини здатні накопичувати талій, що є ризиком для харчового ланцюга. Водночас у спеціалізованих сценаріях (за умови відповідного контролю та цільового використання) така здатність може розглядатися як інструмент для вилучення металів із ґрунтів.
Дослідження опубліковане в журналі Metallomics.