Фото: із відкритих джерел
В Індії розширюють насадження ліцензованих «клубних» сортів яблук і переходять на інтенсивні схеми садівництва. У компанії Seven Star Fruits очікують суттєвого підвищення врожайності та частки товарної продукції (pack-out) у гірських регіонах Гімалаїв.
Про це повідомляє сайт Аграрії разом з посиланням на Freshplaza.
Індійський яблучний сектор входить у період оновлення сортового складу: на ринок заходять ліцензовані «клубні» сорти та сучасні підщепи, а виробники активніше закладають сади високої щільності. Про це у коментарі FreshPlaza повідомив Аміт Бгардвадж (Seven Star Fruits Pvt. Ltd), компанія є учасником Associated International Group of Nurseries, Inc. (AIGN), яка працює з бренд-ліцензованою генетикою яблуні.
За його словами, впровадження ліцензованих клубних сортів, зокрема Cosmic Crisp®, Snapdragon® та Magic Star (sports), разом із сучасними підщепами на кшталт Geneva®, змінює очікування щодо продуктивності садів у Гімалайському поясі.
Врожайність і pack-out: які показники називають
У Seven Star Fruits порівнюють потенціал нових насаджень із традиційними садами. Зокрема, зазначається, що традиційні яблуневі сади в Індії в середньому дають близько 10–15 т/га. Натомість у садах із новою генетикою та високою щільністю посадки врожайність, за наведеними оцінками, вже сягає 25–30 т/га на 3–4-й рік плодоношення.
Починаючи з 5-го року, у компанії очікують «стабільні 50–70 т/га», водночас акцентують не лише на валовому зборі, а й на підвищенні частки товарних плодів (pack-out): з поточних 20–30% до близько 70%.
«…фокус не лише на вищих врожаях, а й на покращенні pack-out із нинішніх 20–30% до близько 70%, щоб фермери могли заробляти більше з гектара», — зазначив Аміт Бгардвадж.
Де вже закладені насадження і які обсяги очікують
За даними співрозмовника FreshPlaza, близько 100 га клубних сортів (орієнтовно 300 тис. дерев) уже висаджено в Гімачал-Прадеш і Кашмірі. У компанії очікують урожай понад 1 тис. тонн у 2026 році, а в наступні кілька років — вихід на «тисячі тонн» виробництва.
Регуляторний аспект і ринок
Окремо підкреслюється, що уряд Індії підтримав ці селекції та видав PBR (Plant Breeder Rights) для всіх згаданих варіантів. Також у Seven Star Fruits оцінюють потенціал розширення: за їхніми очікуваннями, протягом 3–5 років поліпшена генетика може охопити близько 10% загальної площі яблуневих насаджень.
Компанія прив’язує інтерес до інтенсивних садів і клубних сортів до внутрішнього балансу попиту та пропозиції. За наведеними оцінками, Індія виробляє близько 30 lakh тонн яблук і споживає близько 36 lakh тонн, а різницю приблизно у 6 lakh тонн покривають імпортом. Експорт, за словами представника компанії, наразі не є пріоритетом: спочатку планують скорочувати внутрішній дефіцит, а вже потім оцінювати експортні можливості.
Для виробників ключовими практичними наслідками такого підходу називають перехід на високощільні сади, використання сучасних підщеп і роботу з ліцензованим посадковим матеріалом, що має забезпечувати «true-to-type» відповідність сорту та зменшувати залежність від імпортних дерев.