Фото: із відкритих джерел
У Камбоджі розвиток рисо-рибних систем підтримують через поєднання природоохоронних інструментів і нових форматів координації на рівні районів та громад. Один із прикладів — Community Fish Refuges у заплавах Тонлесапу та робота міжсекторальних технічних груп, які допомагають узгоджувати водокористування і управління екосистемами.
Про це повідомляє сайт Аграрії разом з посиланням на сайт Global Agriculture.
У Камбоджі рисо-рибні виробничі системи розглядають як важливий елемент продовольчої безпеки: вирощування рису та риби в одному ландшафті, за описом у матеріалі, підтримує харчування населення та доходи сільських домогосподарств. Одним із практичних інструментів для підсилення продуктивності рибальства на рисових полях названо Community Fish Refuges (CFR) — штучні або природні водойми, які утримують воду в сухий сезон і слугують «притулком» для плідників у сезонно затоплюваних полях. Ідея полягає в збереженні маточного поголів’я, яке згодом може розселятися у навколишні рисові поля та водно-болотні угіддя й поповнювати запаси риби.
Приклад: Boeng Ream CFR у заплавах Тонлесапу
У матеріалі як приклад наведено Boeng Ream CFR, розташований у заплавах озера Тонлесап і пов’язаний зі зрошувальною схемою Taing Krasaing. Окрім функції сухосезонного «сховища» та резервуару маточного поголів’я, Boeng Ream описують як міграційний коридор, що підтримує біорізноманіття та екологічну стійкість. Також зазначено, що водойма забезпечує водою потреби сільського господарства, тваринництва та домогосподарств.
Додатковий ефект, за даними публікації, дали поліпшення сполучних каналів і зміни у практиках господарювання, спрямовані на зменшення хімічних внесень: це пов’язують із кращою якістю води та полегшенням переміщення риби в межах рисо-рибного ландшафту. Усе це, як зазначено, підсилює роль CFR у підтримці екосистем і місцевих засобів до існування на тлі зростання кліматичних і водогосподарських навантажень.
Як інновації в управлінні допомагають масштабувати CFR
Окремий акцент зроблено на змінах у системі управління природними ресурсами. У матеріалі йдеться, що перехід уряду Камбоджі до децентралізованого, інтегрованого управління (зокрема в межах Sub Decree No. 184 ANK.BK щодо функцій і структури районних адміністрацій) відкрив можливості для нових моделей координації на місцях. Додатковим сигналом для міжвідомчої взаємодії названо спільну заяву Міністерства сільського, лісового та рибного господарства (MAFF), Міністерства водних ресурсів і метеорології (MoWRAM) та Міністерства розвитку сільських територій (MRD).
У 2024 році, за інформацією джерела, за участі центрів CGIAR WorldFish та International Water Management Institute (IWMI) у співпраці з Inland Fisheries Research and Development Institute (IFReDI) були створені Technical Working Groups (TWGs). Їх описано як механізм для розв’язання локальних водних конфліктів і просування більш інтегрованого управління водними екосистемами, зокрема навколо Boeng Ream CFR та Community Fisheries (CFis).
TWGs, як зазначено, об’єднують районні та провінційні органи влади й представників секторів водного господарства, сільського господарства, рибальства, довкілля та місцевого самоврядування, а також громадські організації: Community Fisheries (CFi), Community Fish Refuges (CFRs), Farmer Water User Communities (FWUCs), Agricultural Cooperatives (ACs) і групи громадського екотуризму. Завданням таких груп названо спільну розробку інтегрованих планів управління, координацію між секторами та врегулювання конфліктів.
Важливою рисою TWG у матеріалі названо «екосистемний підхід»: до роботи залучають учасників із кількох районів, щоб вирішувати спільні проблеми, які виходять за межі адміністративних кордонів, і зменшувати «секторальну роз’єднаність» у прийнятті рішень.
Зв’язок із національною політикою продовольчої безпеки
За даними публікації, Рада Камбоджі з питань сільського та сільського розвитку (CARD), яка відповідає за розробку та впровадження стратегії у продовольчому секторі, відреагувала на роботу TWGs створенням формалізованих District Working Groups on Food Security and Nutrition (DWG FSN) у районах, де діють TWGs. Ці платформи мають забезпечувати реалізацію 3-ї Національної стратегії з продовольчої безпеки та харчування на 2024–2028 роки. DWG-FSN, як зазначено, пов’язані з провінційним, а далі — з національним рівнем робочих груп.
Оскільки DWG-FSN складаються з державних установ, TWGs були інтегровані як підробочі групи при відповідних DWG-FSN і визначені як виконавчі структури — з огляду на їхній змішаний склад (державні та громадські учасники). У матеріалі це описано як новий інституційний «міст» між районами та громадами, який поєднує адміністративний і екосистемний підходи та допомагає вбудовувати локальні інновації на кшталт Boeng Ream у національне управління для цілей продовольчої безпеки, харчування та кліматичної стійкості.
Практичні дії на Boeng Ream: що вже зроблено
У матеріалі наведено приклад конкретних кроків у межах Boeng Ream CFR. Зокрема, у взаємодії з радою комуни члени комітету TWG скоординували випуск 7 кг маточного поголів’я у Boeng Ream CFR; фінансування цієї дії забезпечила адміністрація комуни. Очікується, що це підсилить екологічну функцію та управління CFR, сприятиме поліпшенню середовища існування риби й поступовому зростанню запасів риби з часом, що потенційно може підтримати засоби до існування та продовольчу безпеку домогосподарств, залежних від рибальства в навколишніх громадах.
Також зазначено, що учасники TWG організували громадські роботи з очищення, реабілітації та відновлення довкілля навколо водойми — для посилення охорони «притулку», підвищення його видимості та довгострокового догляду. Ці дії подано як результат спільно розробленого плану управління Boeng Ream CFR і як приклад того, як міжсекторальна координація на районному рівні може переходити від планування до виконання, зокрема в частині водного менеджменту між озером і зрошувальними системами.