У 2023 році дослідниками вперше було ідентифіковано мультирезистентість до гербіцидів у Ambrosia artemisiifolia. З того часу мультирезистентність виявляють у все більшого кола бур’янів. І вже очевидним є стрімке зростання кількості випадків ідентифікації мультирезистентних біотипів бур’янів, в тому числі й на полях центральних регіонів України.
Про це йдеться у матеріалі «Мультирезистентність бур’янів до гербіцидів: дослідження, небезпека, методи контролю» на SuperAgronom.com.
Серед можливих рішень щодо контролювання мультирезистентності перспективною вважаються гербіциди групи G4. Гербіциди групи 4 (миметики ауксину), раніше відомі як група O, — це синтетичні сполуки, дія яких імітує природний гормон росту рослин ауксин, що спричиняють неконтрольований ріст, деформацію та загибель бур’янів. Гербіциди цієї групи — від 2,4-Д до флорпірауксифен-бензилу тощо.
Традиційним для контролю ALS резистентності є застосування синтетичних ауксинів, 2,4-Д та флорпірауксифен-бензилу. Флорпірауксифен-бензил належить до нового класу гербіцидів — синтетичних ауксинів з особливим механізмом дії: він швидко й сильно зв’язується з рецепторами ауксину AFB5 versus TIR1.
Зростання ринку інгібіторів РРО значною мірою зумовлене ерозією інших цільових ділянок гербіцидів через стійкість. Оскільки сам РРО вступає на еволюційну траєкторію «багатоцільової стійкості», його ціннісна пропозиція зміститься з «альтернативного варіанту» на компонент комбінованих програм з кількома механізмами, а не на окреме рішення. Для компаній це означає фундаментальне коригування стратегії продукту: від продажу окремих сполук РРО до інтеграції стійких до РРО ознак культур, програм бакових сумішей з кількома ділянками дії та нехімічних заходів контролю в комплексні системи.
Проблема мультирезистентності біотипів бур’янів доволі гостра, тож контролювати ці біотипи/види бур’янів шляхом упровадження лише композицій гербіцидів з іншими механізмами дії вкрай складно. Крім того, перелік дозволених препаратів з різними механізмами дії постійно скорочується.
Тому важливими й економічно доцільними запобіжними заходами виникнення й поширення резистентних біотипів бур’янів є впровадження підходів GAP (good agricultural practice, FAO) та IWM (integrated weed management): системний, довгостроковий підхід до контролю бур’янів, який поєднує цифрові та ШІ, агротехнічні, біологічні, механічні, організаційні методи, а також хімічні з метою зменшення забур’яненості, уповільнення розвитку резистентності у бур’янів та мінімізації екологічних і економічних ризиків.