Фото: із відкритих джерел
Голова Держпродспоживслужби Сергій Ткачук і заступник голови Володимир Кустуров у межах офіційного відрядження до Грузії взяли участь у міжнародних заходах з нагоди Всесвітнього дня ветеринара. Під час візиту обговорюють посилення міжнародної ветеринарної співпраці та розширення зовнішніх ринків збуту для українських виробників.
Про це повідомляє сайт Аграрії разом з посиланням на сайт Держпродспоживслужби.
Голова Держпродспоживслужби Сергій Ткачук та заступник голови Держпродспоживслужби Володимир Кустуров у межах офіційного відрядження до Грузії взяли участь у міжнародних заходах з нагоди Всесвітнього дня ветеринара. Участь у заходах об’єднала провідну світову ветеринарну спільноту, представників урядів, міжнародних організацій та компетентних органів країн-партнерів.
У Держпродспоживслужбі зазначили, що для української делегації цей візит став не лише участю у професійних дискусіях, а насамперед комплексною роботою одразу за кількома стратегічними напрямами: посилення міжнародної ветеринарної співпраці, залучення додаткової підтримки для української системи епізоотичної безпеки, а також розширення зовнішніх ринків збуту для українських виробників.
Представники Держпродспоживслужби долучилися до ключових панельних дискусій за участі Всесвітньої організації охорони здоров’я тварин (WOAH), Федерації ветеринарів Європи, органів державної влади Грузії, парламенту країни та міжнародного експертного середовища.
У фокусі обговорень — спільне реагування на транскордонні захворювання тварин, координація дій у межах концепції «Єдине здоров’я», модернізація державних ветеринарних служб, розвиток сучасної ветеринарної освіти, підтримка молодих фахівців та побудова сталої взаємодії між державою і приватним сектором.
У службі наголосили, що в умовах воєнного стану ветеринарна безпека є одним із компонентів національної стійкості: від оперативного контролю захворювань тварин і стабільності виробництва залежать продовольча безпека, експортна спроможність та економічна витривалість держави.
Окремим блоком роботи стала зустріч із генеральною директоркою WOAH Еммануель Субейран. Під час переговорів сторони узгодили подальші напрями взаємодії та підтримки України з боку міжнародної організації. Зокрема, обговорили питання продовження програм імунізації тварин проти сказу як одного з ключових елементів забезпечення епізоотичної безпеки, захисту населення та контролю особливо небезпечних захворювань.
Міжнародний захід також став платформою для проведення серії двосторонніх переговорів із компетентними органами країн-партнерів щодо розширення торговельних можливостей для української продукції.
Під час зустрічі з головою Національного агентства продовольства Грузії Георгієм Якобашвілі сторони обговорили подальше розширення доступу українських товарів на грузинський ринок та супровід уже відкритих експортних позицій.
У Держпродспоживслужбі повідомили, що завдяки системній спільній роботі вже цього року для українських виробників відкрито ринки експорту м’яса, сировини та субпродуктів великої рогатої худоби, а також кормів рослинного походження для тварин.
На завершальному етапі погодження перебуває ще один напрям — відкриття ринку для композитних продуктів із вмістом м’яса птиці та рослинних компонентів, що має розширити присутність української переробної продукції.
Окремі переговори проведено з головним державним ветеринарним інспектором Азербайджану Галібом Абдулалієвим. Зазначається, що сторони зосередилися на підтриманні досягнутих домовленостей, а також акредитації нових українських виробників для виходу на вже відкриті ринки.
Під час зустрічі з представниками Головної ветеринарної інспекції Польщі обговорили питання подальшої координації між компетентними органами та розвитку двосторонньої торгівлі.
Ще одним напрямом офіційного відрядження стала взаємодія з українською дипломатичною місією. Під час зустрічі з першим секретарем Посольства України в Грузії Наталією Журбенко сторони визначили практичні кроки для формування дорожньої карти просування української продукції на грузинському ринку.
У службі підкреслили, що йдеться не лише про формальне відкриття ринку, а й про подальший повний супровід українських експортерів: встановлення ділових контактів, взаємодію з місцевими органами влади, усунення технічних бар’єрів, формування довіри до української продукції та забезпечення її сталої присутності за кордоном.