Підвищений інтерес до закупівель російського соєвого шроту з боку країн ближнього зарубіжжя, частка якого в структурі національного експорту цього продукту в 2026 р. складає близько 68%, став одним з головних драйверів зростання закордонних продажів у січні-березні. Про це повідомив федеральний центр “Агроекспорт” при Мінсільгоспі РФ.
Згідно з розрахунками аналітиків центру, січні-березні ц. р. Росія експортувала трохи більше 230 тис. тонн соєвого шроту (+34% до IV кварталу 2025 р. та +91% до аналогічного періоду минулого року) сукупно, що є другим значенням за всю історію спостережень для представленого періоду після 2024 р., коли постачання ще здійснювалося у напрямку ЄС, тоді як основні обсяги у I кварталі 2026 р. були відправлені до Узбекистану (70 тис. тонн) та Білорусі (50 тис. тонн).
«Різке збільшення пропозиції сої на внутрішньому ринку цього сезону спричинило нарощування обсягів її переробки як на ключових виробничих майданчиках, так і на базі заводів, які раніше в основному працювали на соняшнику та ріпаку», — зазначають експерти «Агроекспорту».
Крім того, з урахуванням введення ряду нових потужностей у РФ утворилися надлишки соєвого шроту, які необхідно було вилучати для зниження тиску на внутрішні ціни на сировину та готову продукцію. Хоча саме конкурентна вартість сої підтримала рівні експортного паритету для шроту цього сезону, в т. ч. у країни далекого зарубіжжя.
“На цьому фоні зросли експортні відвантаження за найближчими напрямками – в Узбекистан (на 146% до аналогічного періоду минулого року), Казахстан (на 33%), Азербайджан (на 26%), Таджикистан (на 238%) і Киргизстан (на 149%)”, – йдеться у повідомленні.
Відправлення до більш віддалених регіонів – Туреччини та Китаю – теж демонструють кратне зростання щодо аналогічного періоду минулого року – у 3,1 раза та 11,7 раза відповідно. Окремо відзначається невелике зміцнення попиту на російський соєвий шрот з боку Ірану на тлі подій на Близькому Сході та перші значні (щодо історичної ретроспективи) відвантаження до Марокко.
Джерело:
apk-inform.com