Фото: із відкритих джерел
У пакуванні свіжої продукції з’являються роботизовані рішення, які можуть автоматично укладати цілі фрукти в клемшели та фасувати «сипкі» овочі у лотки за вагою. Ключова складність — нерівномірність форми, розміру та розташування плодів, що ускладнює стабільну роботу на виробничих швидкостях.
Про це повідомляє сайт Аграрії разом з посиланням на Freshplaza.
Роботизовані системи для харчового виробництва починають закривати одну з найскладніших ділянок у fresh-сегменті — складання лотків і клемшел-упаковки зі свіжими фруктами та овочами. Йдеться як про укладання штучних продуктів (цілі плоди), так і про порціонування інгредієнтів, які зручно набирати (наприклад, кукурудза чи горошок) перед запаюванням або закриттям упаковки.
Такі застосування орієнтовані на формати, де важлива повторюваність подачі та швидкість: retail grab-and-go, набори для авіахарчування, раціони для лікарень і закладів догляду, а також шкільні ланч-бокси.
Чому автоматизація пакування свіжої продукції складніша
На відміну від зерна чи соусів, цілі фрукти й овочі є жорсткими, нерегулярними за формою, відрізняються розміром і фактурою поверхні та можуть лежати в бункері/тарі під різними кутами. Водночас упаковка (роздрібні клемшели, снек-бокси, порційні лотки) вимагає стабільного розміщення та «охайної» презентації. Саме це, за описом у матеріалі, довго ускладнювало надійне маніпулювання плодами на швидкостях виробничих ліній.
Традиційно на таких ділянках працюють люди: вони сортують, укладають і наповнюють упаковку вручну на конвеєрах, що рухаються швидко. Однак повторювана робота ускладнює стабільне укомплектування змін персоналом, тому виробники шукають способи зменшити залежність від ручної праці.
Як працює підхід із «piece-picking» і «scooping»
Описане рішення використовує дві базові «поведінки» залежно від типу інгредієнта:
- Piece-picking — для штучних продуктів (цілі фрукти, зокрема апельсини, яблука, ківі та груші). Робот застосовує комп’ютерний зір, щоб у реальному часі оцінити позицію, форму та орієнтацію кожного плоду і визначити, як саме його взяти та покласти в лоток.
- Scooping — для продуктів, які порціонують «набором» (наприклад, кукурудза та горошок). Порція формується за вагою, а викладання в лоток виконується з використанням системи візуального відстеження лотків (tray-tracking vision system).
Три методи розміщення продукту в упаковці
Укладання — це не лише «взяти й покласти». Залежно від SKU можуть бути вимоги до конкретних позицій у лотку, заповнення за один прохід або укладання шарами для більшої щільності пакування. У матеріалі описано три методи розміщення:
- Offset placement: камера визначає центр лотка або клемшелу як опорну точку, після чого робот розміщує кожен плід на заданій відстані від центру. Приклад із матеріалу — набір із трьох фруктів: перший кладеться по центру, другий — ліворуч, третій — праворуч, щоб зберігати однакову презентацію незалежно від положення тари на конвеєрі.
- Multi-item tray assembly: робот може покласти кілька плодів у той самий контейнер «в один крок», завершуючи складання без ручного втручання між захватами.
- Stacked placement: для глибших лотків, де продукцію розміщують шарами. Наведений приклад — лоток на вісім одиниць: чотири плоди формують нижній шар і чотири — верхній, щоб зберігати структуру укладки та обмежувати пошкодження.
Що це означає для пакувальних цехів
У матеріалі зазначено, що роботизоване пакування та автоматизація клемшел-упаковки можуть зменшити залежність від ручної праці на лініях. Також підкреслюється, що система працює на наявному роботизованому «залізі» та програмному забезпеченні, що потенційно дозволяє впроваджувати її без змін у виробничих лініях.