Фото: із відкритих джерел
Огляд Global Agriculture нагадує: більшість культур у нинішньому вигляді — результат багатовікової селекції, а стійкі сорти часто стають ключовим запобіжником від великих втрат урожаю. У матеріалі наводять приклади трансформації кукурудзи, «побутових» ознак овочів і роль публічних селекційних програм у країнах Глобального Півдня.
Про це повідомляє сайт Аграрії разом з посиланням на сайт Global Agriculture.
Майже все, що ми їмо сьогодні, сформоване роботою селекціонерів — таку тезу висуває Global Agriculture в огляді про роль селекції рослин у продовольчій безпеці. Автори підкреслюють, що сприйняття їжі як «природної даності» часто не враховує тисячолітній процес добору, схрещувань і відбору ознак, який змінював культури під потреби людини — від урожайності до стійкості та зручності в ланцюгу постачання.
У матеріалі селекцію описують як тривалий «діалог» людини з природою, що триває близько 10 тисяч років, і який визначив сучасний вигляд та властивості ключових культур.
Від теосінте до сучасної кукурудзи
Як один із найнаочніших прикладів автори наводять кукурудзу. Її дикий предок — теосінте — близько 10 тисяч років тому в регіоні сучасної Мексики мав дрібні тверді зерна в міцній оболонці, розміщені вздовж тонкого стебла, що робило їх майже непридатними для споживання. Поступовий добір насіння «кращих» рослин і повторне висівання покоління за поколінням, за описом у статті, зрештою перетворили теосінте на кукурудзу.
Окремо зазначається, що за останнє століття продуктивність кукурудзи суттєво зросла: у порівнянні зі сортами 100-річної давнини сучасні гібриди, за твердженням у матеріалі, дають більш ніж у чотири рази вищу продуктивність. Автори також наводять оцінку, що за використання «старих» сортів для забезпечення нинішнього попиту знадобилося б більш ніж удвічі більше землі — додатково 173 млн га, що могло б означати розорювання та вирубування природних екосистем.
Селекція «під зручність»: колір, розмір, лежкість
Огляд наголошує, що селекція змінювала не лише врожайність. Серед прикладів «побутових» ознак:
- морква, за описом авторів, історично була фіолетовою та жовтою, а помаранчевий колір став результатом добору;
- кавун, як зазначено в матеріалі, раніше був значно більшим і потребував приготування, а згодом його «підлаштували» під зручність споживання та солодкість;
- томати селекціонували на довший термін зберігання, щоб зменшити псування під час доставки до споживача та скоротити втрати їжі;
- пшеницю — на коротше стебло, аби зменшити вилягання під вагою зерна.
У підсумку автори роблять висновок: багато характеристик, які споживачі сприймають як «норму» на полиці, є результатом цілеспрямованих селекційних рішень.
Стійкість як запобіжник від «тихих» криз
Ключовою функцією селекції в матеріалі названо захист від втрат урожаю через хвороби та шкідників. Як історичний приклад згадується Ірландський картопляний голод середини XIX століття: автори пишуть, що тоді одна хвороба призвела до масового голоду та міграції, а близько одного мільйона людей загинули. У статті підкреслюється, що на той час селекція ще не існувала як наука, і суспільство фактично не мало механізмів «відповіді» на загрозу.
Як сучасний приклад наводиться Maize Lethal Necrosis (MLN) — хвороба кукурудзи, яка, за оцінкою в матеріалі, могла спричиняти до 100% втрат урожаю в Африці. Автори стверджують, що завдяки співпраці міжнародних інститутів і селекціонерів CGIAR кризу вдалося стримати через розробку та впровадження стійких сортів до того, як проблема набула масштабів глобального заголовка.
Публічна селекція і нерівність інвестицій
Окремий акцент зроблено на різниці між країнами. У «західних» економіках, за текстом, приватна селекція отримує значні інвестиції через зрозумілу комерційну віддачу. Натомість у країнах Глобального Півдня значна частина відповідальності лежить на публічних селекціонерах і національних програмах — часто саме вони залишаються «першою, а інколи й єдиною» лінією захисту для культур, від яких залежать найбідніші та найвразливіші групи населення.
У матеріалі також підкреслюється, що інновації не рухаються лише в одному напрямку: шкідники на кшталт fall armyworm (FAW), який, за описом, походить з Америк, швидко поширилися і нині впливають на Африку, Азію та Європу. У відповідь публічні програми в країнах Глобального Півдня, як зазначено, розробляють FAW-толерантні сорти, які потенційно можуть бути корисними і для фермерів у Європі та Північній Америці.
Водночас автори застерігають: інвестиції в публічну селекцію скорочуються. На їхню думку, це підвищує ризики для культур, від яких залежать мільйони людей, зокрема банану, маніоки та високогірної кукурудзи, і послаблює здатність агросистем витримувати хвороби, кліматичні шоки та зростання попиту.
Що це означає для агровиробників
У логіці огляду селекція — це інструмент, який одночасно впливає на економіку виробництва (через продуктивність і потребу в землі), на стабільність урожаю (через стійкість до хвороб і шкідників) та на післязбиральні втрати (через лежкість і придатність до транспортування). Для фермерів це означає, що вибір сортів і гібридів — не лише питання потенційної врожайності, а й елемент управління ризиками в сезоні.
Global Agriculture завершує матеріал закликом не недооцінювати роль селекціонерів у продовольчих системах і підтримувати «двигун» селекції, який, за їхнім формулюванням, допомагає запобігати кризам ще до того, як вони стають помітними для широкої аудиторії.