Фото: із відкритих джерел
У ключових регіонах вирощування другої кукурудзи в Бразилії фіксують масові спалахи Spodoptera frugiperda, що підсилює сумніви щодо ефективності частини біотехнологічних ознак і змушує господарства частіше застосовувати інсектициди та біоконтроль.
Про це повідомляє сайт Аграрії разом з посиланням на Agropages.
Друга кукурудза в Бразилії знову опинилася під посиленим фітосанітарним тиском через зростання чисельності гусениць, насамперед Spodoptera frugiperda (південноамериканська листогризуча совка). Польові повідомлення консалтингових компаній уздовж коридору BR-163 вказують на широке поширення шкідника в ключових виробничих зонах, що підживлює занепокоєння щодо зниження результативності «просунутих» біотехнологічних ознак у кукурудзі та підвищення собівартості.
За даними J&A Consultoria, майже на всіх моніторингових площах кукурудзи в штаті Мату-Гросу останнім часом зафіксовано інфестації, що радше свідчить про системну проблему, ніж про поодинокі випадки. Компанія, за словами її представників, супроводжує близько 90 тис. га в регіоні, що дає змогу відстежувати динаміку шкідника в найбільшому зерновиробному штаті країни.
«Сектор фактично втрачає ключовий технологічний інструмент, який раніше забезпечував високий рівень контролю», — зазначив агроном і співзасновник консалтингу Jeferson Brambilla.
Поточна ситуація розвивається після складного сезону 2023/24, коли тиск лускокрилих, за оцінками консультантів, був рекордним. Хоча у циклі 2024/25 виробники заходили в сезон більш підготовленими, ранні посіви знову зазнали значного ураження, що посилює побоювання щодо розвитку резистентності та «ерозії» ефективності біотехнологічних рішень.
Зростає роль інтегрованого захисту та біоконтролю
На тлі слабшої роботи трансгенних технологій виробники активніше переходять до інтегрованого захисту (IPM), поєднуючи хімічні інсектициди з біологічними рішеннями. Серед біопрепаратів у матеріалі відзначають продукти на основі бакуловірусів: за умови правильного включення в схему вони демонстрували рівень контролю понад 90%.
«Біологічні інструменти, особливо бакуловіруси, забезпечували контроль понад 90% за правильного інтегрування. Однак критично важливий час — обробки мають припадати на ранні личинкові стадії», — наголосив Brambilla.
Водночас вимога «піймати» ранні стадії ускладнює польову логістику, особливо в кукурудзі як культурі з коротким циклом: затримка з втручанням може суттєво знизити ефективність контролю.
Витрати зростають через додаткові обробки
Навіть за кращої результативності інтегрованих підходів фінансове навантаження на господарства збільшується. У поточному сезоні виробникам у регіоні BR-163, за даними консультантів, довелося виконати на 3–4 додаткові інсектицидні обробки на гектар порівняно зі стандартними програмами. Це, як зазначено в матеріалі, додало близько 60 дол./га витрат, що додатково стискає маржу в умовах волатильності цін на ресурси та невизначеності на товарних ринках.
Міграція шкідника підвищує ризики для бавовнику
Окремим фактором ризику називають міграцію Spodoptera frugiperda у міру достигання та старіння посівів кукурудзи. Завдяки особливостям життєвого циклу шкідник може переходити на сусідні культури — зокрема на бавовник, який часто вирощують поруч у межах інтегрованих виробничих систем.
«Останніми тижнями ми спостерігали суттєве зростання чисельності метеликів, що переміщуються в поля бавовнику. Якщо швидко не взяти під контроль, ураження може дійти до репродуктивних структур і спричинити значні економічні втрати», — повідомив Brambilla.
У такій конфігурації, підкреслюють експерти, важливим стає не лише «культура-орієнтований» захист, а й управління шкідником на рівні агроландшафту в регіонах із високою інтенсивністю землеробства.
Акцент на профілактиці та ранньому контролі
Фахівці наголошують: найефективніший підхід — раннє втручання. Профілактичний моніторинг і швидкі протоколи реагування допомагають утримувати популяції на керованому рівні та не допускати ескалації витрат.
«Найкращий момент для контролю совки — завжди на ранніх етапах. Виробники, які застосовують профілактичні стратегії, отримують кращу ефективність і зрештою можуть знизити загальні витрати», — зазначив Brambilla.
Ситуація, описана консультантами, підсвічує ширші виклики для бразильського рослинництва: управління резистентністю, довгострокову стійкість біотехнологічних ознак і потребу в постійному оновленні інструментів захисту.