Фото: із відкритих джерел
У районах Куксгафен і Фрисланд (північ Німеччини) тестують смуги з більшою часткою різнотрав’я на постійному пасовищі. Проміжні результати показують зростання різноманіття комах, але водночас — погіршення кормової якості через довші строки відростання.
Про це повідомляє сайт Аграрії разом з посиланням на сайт Agrarheute.
Фермери в північних німецьких районах Куксгафен і Фрисланд у межах проєкту закладають на інтенсивному постійному луці смуги з більшою часткою різнотрав’я. Проміжний звіт, на який посилаються консультанти Сільськогосподарської палати Нижньої Саксонії (LWK Niedersachsen) Джессіка Веллер, Штефан Шроер і Герд Ланге, підсумовує перші спостереження щодо приживлення рослин, впливу на комах, урожайності та кормової цінності.
За спостереженнями авторів, швидке формування різнотрав’я найкраще вдається за поєднання двох умов: використання видів, що швидко проростають, і низької конкуренції з боку злаків. На шести проєктних локаціях у травостої переважали, зокрема, райграс багаторічний (Deutsches Weidelgras) і тимофіївка лучна (Wiesen-Lieschgras). Водночас фіксували й види, які для лук вважають небажаними — зокрема, тонконіг однорічний (Gemeine Rispe) та пахучку шерстисту (Wolliges Honiggras).
Що показали спостереження за складом травостою
У звіті зазначено, що значна частина виявлених видів, імовірно, походить із «старої дернини» (переважно злакової) і збереглася на ділянках. Із злаків, які входили до суміші, не вдалося підтвердити наявність лише костриці червоної повзучої (Ausläufer-Rotschwingel).
Автори також пов’язують появу/посилення окремих небажаних видів із технологічними прийомами:
- сильне поширення тонконога однорічного на частині локацій могло бути наслідком інтенсивнішого обробітку ґрунту;
- появу пахучки шерстистої та м’якої костриці (Weiche Trespe) — із запізнілим скошуванням.
Як підсівали смуги з різнотрав’ям і які були побічні ефекти
За даними проміжного звіту, серед «трав» (різнотрав’я) наразі переважають види, які не висівали спеціально. Причина — без глибокого обробітку ґрунту їх важко стабільно пригнічувати. Водночас інтенсивне боронування, поверхневе фрезерування або надто глибоке мульчування, за спостереженнями, стимулювали проростання польових бур’янів. У результаті на окремих ділянках змогли закріпитися, зокрема, мак дикий (Klatschmohn) і ромашка непахуча (Geruchlose Kamille).
Окремо підкреслено, що обробіток ґрунту, подібний до «переорювання», помітно сприяв розвитку висіяних трав. Частина видів могла проявитися пізніше — через триваліший період спокою насіння або через несприятливу посуху та конкуренцію. У сезоні, за винятком малої бібірнелі (Kleine Bibernelle) та справжнього підмаренника (Echtes Labkraut), у посівах фіксували всі висіяні трави.
Вплив на комах: більше видів у варіанті з підсівом
У двох районах кількість комах у варіанті з підсівом була вищою, ніж в інших проєктних варіантах. Відповідно, видовий склад у висіяних смугах різнотрав’я був помітно багатшим.
Серед чинників, які могли впливати на результат, у звіті названо більш екстенсивне скошування: воно підвищує структурну різноманітність рослинності. Водночас автори наголошують, що важливі й навколишні елементи ландшафту. Екстенсивніше використання стимулює цвітіння наявних трав, що приваблює комах, зокрема журчалок.
Найчастіше траплялися види з групи цикад, а також нічні метелики та коники — переважно типові для лук. Саранові (Grashüpfer) майже виключно фіксувалися у більш структурованій рослинності висіяних смуг, де вони мали «простір для укриття».
Урожайність і кормова якість: потенційний компроміс
За тенденцією, варіанти «підсів» і «екстенсив» демонстрували вищі врожаї, зазначають автори. Це було особливо помітно за господарської схеми чергування укосів; у третьому відростанні ефект також зберігався, але слабшав.
Водночас подовжені строки відростання у цих варіантах «сильно» впливали на кормову цінність: у визначені моменти фіксували підвищені показники сирої клітковини, нижчі кормові значення, і такий корм «не завжди» підходив для годівлі молочної худоби.
У звіті це пов’язують із тим, що корм стає менш енергоємним і важче перетравлюється — що критично для молочної худоби та молодняку. Додатково зазначено ризики технологічних проблем під час заготівлі та консервування за підвищеної сирої клітковини й перерослого матеріалу: під час пров’ялювання, подрібнення та ущільнення, а також при силосуванні або сушінні.
Правові нюанси: 10 см — по-різному в «профільному праві» та у правилах підтримки
Окремий блок звіту стосується правового поля. У «профільному праві» (Нижньосаксонський закон про охорону природи) у межах заборони розорювання луків дозволені заходи догляду, які не пошкоджують дернину. Також допустимим вважається поверхневий, розпушувальний обробіток ґрунту до 10 см, щоб відновити якість дернини.
Натомість у правилах, пов’язаних із державною підтримкою, обробіток до 10 см може трактуватися як розорювання, що потребує дозволу. До таких операцій віднесено, зокрема, фрезерування, роботу культиватором (грубером) і дисковою бороною. Дозволеною названо поверхневу обробку штригельною бороною або підсів у щілини (щілинний посів) у наявне постійне пасовище.
Оскільки підсівання смуг різнотрав’я можливе лише за суттєвого ослаблення дернини, автори вважають, що з погляду правил підтримки це, ймовірно, буде розцінено як оновлення дернини або розорювання лук. Відповідно, такі дії потрібно погодити або задекларувати через Сільськогосподарську палату Нижньої Саксонії в межах подання ЄС-заявки (Sammelantrag).