Україна окреслила пріоритети на 2026 рік у переговорах з ЄС за аграрними розділами. Про це йшла мова під час засідання Міжвідомчої робочої групи з питань забезпечення переговорного процесу щодо вступу України до ЄС та адаптації національного законодавства до права Європейського Союзу, повідомила пресслужба Мінекономіки.
Заступник міністра економіки, довкілля та сільського господарства України Тарас Висоцький представив на засіданні стан підготовки та пріоритети імплементації норм за переговорним розділом 12 «Безпечність харчових продуктів, ветеринарна та фітосанітарна політика». Він охоплює широкий спектр питань: безпечність харчових продуктів, здоров’я рослин, благополуччя тварин, використання ГМО та систему державного контролю. Це один із найбільш важких розділів переговорного процесу, адже він потребує одночасно оновлення законодавства, розвитку інституцій та впровадження сучасних механізмів контролю.
Україна вже отримала 11 ключових бенчмарків у цьому напрямі, а Національна програма передбачає 130 цілей, включаючи імплементацію 177 актів права ЄС. Серед пріоритетів – завершення гармонізації законодавства у сфері благополуччя тварин, розвиток системи офіційного контролю, реформування компетентних органів та впровадження європейських підходів у сфері засобів захисту рослин.
«Розділи 12 – серед найбільш складних і ресурсомістких у переговорному процесі. Вони охоплюють законодавчі зміни, інституційну реформу та впровадження практичних механізмів за стандартами ЄС. Наше завдання – забезпечити таку імплементацію європейських норм, яка посилить конкурентоспроможність українського агросектору, рибальства та аквакультури», – наголосив Т. Висоцький.
Заступник міністра економіки, довкілля та сільського господарства України Денис Башлик представив основні позиції щодо розділу 11 «Сільське господарство та розвиток сільських територій». Цей розділ є ключовим для інтеграції України до Спільної аграрної політики ЄС і передбачає створення систем управління державною підтримкою, контролю використання коштів ЄС та цифрової інфраструктури аграрної політики.
У 2026 р. основна увага буде зосереджена на запуску Виплатної агенції, впровадженні Інтегрованої системи адміністрування і контролю (ІСАК/IACS), створенні системи управління коштами ЄС, а також розвитку цифрових рішень на базі Державного аграрного реєстру. Загалом у межах розділу передбачено 46 цілей, включаючи імплементацію 67 актів acquis ЄС.
Водночас серед ключових викликів залишаються потреба у значному фінансовому ресурсі, розвиток ІТ-інфраструктури, підготовка кваліфікованих кадрів та посилення інституційної спроможності.
Джерело:
apk-inform.com