Фото: із відкритих джерел
Рішення Limonica Ulti‑Mite для контролю трипсів у захищеному ґрунті увійшло до переліку номінантів GreenTech Innovation Award 2026. Продукт поєднує хижого кліща Amblydromalus limonicus із запатентованою системою повільного вивільнення у саше.
Про це повідомляє сайт Аграрії разом з посиланням на Hortidaily.
Компанію Koppert номінували на GreenTech Innovation Award 2026 із біологічним рішенням для контролю трипсів Limonica Ulti‑Mite. Премія GreenTech Innovation Awards відзначає технологічні інновації в садівництві з ринковою присутністю не довше одного року; переможців оголосять у перший день виставки GreenTech Amsterdam 2026.
За умовами конкурсу в кожній категорії номінують по три компанії. Організатори акцентують на розробках, які можуть суттєво змінювати практики у галузі.
Як працює Limonica Ulti‑Mite
У центрі рішення — хижий кліщ Amblydromalus limonicus, інтегрований у запатентовану систему повільного вивільнення у форматі саше. У матеріалі зазначено, що це перший випадок, коли A. limonicus вдалося успішно поєднати з таким типом носія.
Саше формує контрольоване мікросередовище, у якому кліщі безперервно розмножуються та поступово виходять упродовж кількох тижнів. Це має забезпечувати більш рівномірний біологічний контроль навіть за коливань температури та вологості, коли стандартні саше або внесення «розсипом» можуть працювати гірше.
Проти яких загроз позиціонують рішення
У публікації наголошується на ефективності проти інвазивних видів трипсів, зокрема Thrips parvispinus. Цей вид, за даними джерела, походить з Азії та швидко поширюється Європою і Північною Америкою, створюючи додатковий тиск на системи захисту.
Окремо згадується ситуація в Альмерії (Іспанія), де спалах T. parvispinus становив суттєвий ризик для виробників перцю та огірка, спричиняючи значні втрати виробництва та порушуючи стандартні для регіону протоколи інтегрованого захисту (IPM).
Що це може означати для тепличних господарств
У матеріалі Limonica Ulti‑Mite порівнюють із хімічними інсектицидами та «стандартними» біологічними рішеннями, зазначаючи більш стабільний результат, меншу потребу у втручаннях і кращу економічну ефективність у часі. Також підкреслюється, що підтримання стабільних популяцій хижака в культурі може зменшувати залежність від хімічних обробок і підтримувати виробництво без залишків пестицидів відповідно до жорсткіших вимог харчової безпеки.
Окремо зазначено, що концепція контрольованого повільного вивільнення може інтегруватися в чинні IPM‑програми без змін інфраструктури та придатна для використання в Європі, Америці та окремих регіонах Африки й Азії. Також джерело вказує на потенціал технології для майбутніх застосувань з іншими біологічними агентами.