Дослідники Embrapa Agrobiology (Бразилія) повідомляють, що струвіт — повільнодіюче добриво, отримане з відходів свинарства, — може частково замінювати імпортні фосфатні добрива у посівах сої та пшениці. У дослідах на сої продукт, за даними авторів, забезпечував до половини потреби у фосфорі без втрати врожайності.

Про це повідомляє сайт Аграрії разом з посиланням на Agropages.

Науковці Embrapa Agrobiology (штат Ріо-де-Жанейро) вказують на потенціал струвіту як альтернативного джерела фосфору для сої та пшениці. Йдеться про повільнодіюче добриво, яке отримують шляхом хімічного осадження поживних елементів зі стічних вод свинарських господарств.

За даними польових і тепличних експериментів, у посівах сої струвіт міг покривати до 50% потреби культури у фосфорі, зберігаючи врожайність на рівні 3 500 кг/га. У матеріалі також наведено порівняння з середнім показником виробництва сої в Бразилії у 2025 році — 3 560 кг/га за умов традиційного удобрення.

Як працює струвіт у ґрунті

У дослідженні наголошується, що агрономічна ефективність струвіту пов’язана з його низькою розчинністю: поживні елементи вивільняються поступово, що краще узгоджується з потребами культури протягом вегетації. Окремо зазначено лужну реакцію струвіту в ґрунті — на відміну від розчинних фосфорних добрив, які мають кислотний характер.

Ці властивості автори пов’язують із проблемою тропічних ґрунтів Бразилії, де фосфор часто швидко фіксується і стає менш доступним рослинам. У тексті пояснюється, що поширені кислі ґрунти, багаті на оксиди заліза й алюмінію, мають високу здатність до адсорбції фосфору, що знижує ефективність будь-якого фосфатного джерела.

Рекомендовані підходи до внесення

Попередні рекомендації, наведені в матеріалі, передбачають використання струвіту як самостійно, так і в поєднанні з розчинними добривами. Дози можуть становити 50–100% від агрономічної рекомендації за фосфором — залежно від культури та ґрунтових умов.

Також повідомляється, що дослідники розробляють і тестують органо-мінеральну формулу, яка поєднує мінеральні елементи та органічну речовину. В експериментах із оцінювання дифузії фосфору в ґрунті ця формула показала результат на 50% вищий у перші 28 днів порівняно з використанням лише подрібненого струвіту.

Технічні характеристики та параметри

• Походження: кристали фосфату магнію та амонію, отримані шляхом хімічного осадження поживних елементів зі стічних вод свинарства (також згадується можливість відновлення з інших стоків, зокрема міських).
• Хімічна формула: MgNH4PO4·6H2O.
• Вміст елементів (орієнтовно): близько 12% P, 5% N, 10% Mg.
• Ключова властивість: низька розчинність і повільне, поступове вивільнення поживних елементів.
• Реакція в ґрунті: лужна (у матеріалі протиставляється кислотній дії розчинних фосфорних добрив).
• Дози внесення (попередньо): 50–100% від рекомендації за фосфором залежно від культури та ґрунту.
• Результат у дослідах на сої (за даними авторів): до 50% потреби у фосфорі при врожайності 3 500 кг/га.
• Органо-мінеральна формула: +50% до показників дифузії фосфору в перші 28 днів порівняно з подрібненим струвітом.

Екологічний і господарський контекст

У матеріалі струвіт описують як приклад «циркулярної економіки» в агровиробництві: поживні елементи, що містяться у відходах тваринництва, перетворюються на добриво. Автори також підкреслюють, що осадження струвіту дає змогу вилучати надлишок поживних речовин перед внесенням органічних відходів у ґрунт, зменшуючи ризики забруднення поверхневих і підземних вод у регіонах із інтенсивним свинарством (зокрема на Півдні та в Центрально-Західній частині Бразилії).

Окремо зазначено, що технологія може бути економічно цікавою для середніх і великих свинарських господарств. За оцінками Embrapa, впровадження підходу на підприємствах із понад 5 000 свиней може забезпечити виробництво близько 340 000 тонн струвіту в Бразилії.

Стан розвитку технології та учасники досліджень

У публікації йдеться, що у світі інтерес до струвіту суттєво зріс за останнє десятиліття, а станом на 2019 рік працювало понад 80 виробничих об’єктів. Водночас участь Бразилії в цьому напрямі, за оцінкою авторів, поки що на ранній стадії, що створює прогалину знань щодо поведінки струвіту в тропічних умовах.

Дослідження узгоджується з орієнтирами Національного плану добрив Бразилії, який передбачає розширення внутрішнього виробництва та розвиток ефективніших і більш сталих альтернативних джерел. Окрім Embrapa Agrobiology, у роботі беруть участь Embrapa Soils, Embrapa Swine and Poultry, Федеральний університет Санта-Катаріни (UFSC), Федеральний університет Санта-Марії (UFSM), University of Rio Verde (UniRV) та Federal Institute of Farroupilha. Фінансування забезпечують CNPq та Embrapa.

«Ми створюємо новий технологічний шлях для бразильських полів, у руслі сталості, автономії та інновацій», — зазначив координатор дослідження, дослідник Embrapa Agrobiology Кайо де Тевес Інасіо.

«Це парадокс: у нас є перспективний ресурс, але мало відомо про те, як він поводиться в наших ґрунтових умовах, які переважно кислі й мають високу здатність до адсорбції фосфору», — сказав Кайо де Тевес Інасіо.

agrarii-razom