Весна 2026 року стала вкотре складним випробуванням для виноградарів всієї України. Хоча зима минула без критичних пошкоджень багаторічної деревини винограду, квітень і початок травня принесли серію хвильових заморозків зі зниженням температури до –9°C. Для бувалих фермерів такі температурні гойдалки не в новинку, однак цьогорічна аномальна тривалість холодів та їхня інтенсивність змушують навіть досвідчених господарів переглядати звичні стратегії захисту, пише agronews.ua.
«Виноградник Юліних» – це сімейний розсадник саджанців винограду, у колекції якого понад 800 гібридів та сортів включаючи найновітніші як української так і закордонної селекції.
Найбільша загроза весною виникла на господарстві саме тоді, коли рослини перебували у фазах набрякання бруньок, «зеленого конуса», мали перші пагони завдовжки 2–5 см. У ці періоди молоді тканини втрачають стійкість, тому навіть легкий мороз у межах -1…-2°C може стати для них фатальним.
Найбільше постраждали від весняних заморозків на господарстві сорти Аркадія, Кодрянка, Лівія та Преображеніє. Серед причин — ранній старт вегетації. Також уразливими були сорти з низькою морозостійкістю, виноградники у низинах, балках та «морозних кишенях».
«Якщо пошкоджені лише молоді зелені пагони — кущ здатний компенсувати частину врожаю через заміщувальні бруньки. Якщо постраждали центральні плодові бруньки — врожайність може впасти на 20–60% залежно від сорту, водночас помірно прохолодна весна може позитивно вплинути на якість ягід: формується кращий баланс кислотності і ароматичних речовин», — розповіла власниця господарства Ольга Юліна.
Після заморозків господарство зосереджене на оцінці пошкоджень, повторному нормуванні пагонів і захисті від грибкових хвороб. Юльга Юліна каже: «Через перепади температур і дощі різко підвищується ризик мілдью, оїдіуму й сірої гнилі».
Для мінімізації наслідків стресу, за словами фахівця, зараз важливо забезпечити мульчування ґрунту, контролювати випаровування вологи, забезпечити стабільне крапельне зрошення та чітко дотримуватися балансу азотного живлення.
Зараз на господарстві найбільше часу забирають «зелені операції»: підв’язка пагонів, пасинкування, прорідження листя, нормування врожаю. Особливо у закритому грунті, де в цьому році вегетація почалася раніше. За словами власниці ФГ, у роки після заморозків ці роботи ще складніші, бо кущ росте нерівномірно.
Ольга Юліна переконана, що шлях новачка має починатися з відповідального вибору сортів та ретельного аналізу рельєфу ділянки. Навіть мінімальний перепад висоти у 5–10 метрів може вберегти лозу, оскільки різниця температур під час заморозку на таких ділянках сягає 3–4°C. У перші три роки важливо не спішити отримати швидкий врожай, а зосередитися виключно на формуванні потужної кореневої системи та міцної деревини.
У подальшому успіх господарства залежатиме від балансу: ставку слід робити на якісну вентиляцію крони, помірне навантаження та підтримку здорового листового апарату, адже саме листя є головним інструментом синтезу цукрів і визрівання лози.
«Найголовніше — закладати виноградник «під клімат 2035 року», а не під клімат 2010-го. Для Дніпропетровщини це означає готовність до посух, температурних гойдалок, пізніх заморозків та спекотного серпня, адже сьогодні виграють не максимально врожайні, а стабільні та адаптивні виноградники», – вважає Ольга Юліна.