Фото: із відкритих джерел
Нове дослідження вказує, що «машинні кооперативи» (machinery rings) можуть знизити витрати та зняти ключові бар’єри для дрібномасштабного виробництва продовольчого зерна у Шотландії. Найгостріша потреба — доступ до техніки для збирання врожаю.
Про це повідомляє сайт Аграрії разом з посиланням на сайт Global Agriculture.
У Шотландії швидко зростає інтерес до дрібномасштабного виробництва зерна, зокрема продовольчих культур — пшениці, ячменю та жита — для випічки, солодоробства й локальних ринків. Водночас нестача «правильної за масштабом» техніки стає одним із головних обмежень для життєздатності цього сегмента, йдеться в дослідженні Seed Sovereignty Programme, замовленому The James Hutton Institute.
У матеріалі зазначається, що виробники, які обробляють невеликі площі, опиняються між двома крайнощами: ручні методи вже не підходять, а сучасна комерційна техніка — надто велика, дорога або недоступна для малих підрядів.
«Виробники, які вирощують від одного до двадцяти гектарів, виявляють, що ручні методи більше не є життєздатними, тоді як сучасна комерційна техніка занадто велика, дорога або недоступна для невеликих контрактів».
Що показало опитування виробників
За даними опитування шотландських виробників зерна, проведеного Seed Sovereignty Programme у 2025 році, попит на спільне користування технікою є високим. Зокрема, 67% респондентів назвали техніку для збирання врожаю своєю першочерговою потребою. Також відзначали значний попит на обладнання для сушіння та очищення зерна, а також на сівалки (drilling equipment).
При цьому, як підкреслюється в дослідженні, більшість опитаних прагнули насамперед підвищити ефективність і економічну життєздатність виробництва, а не розширювати площі.
Пілотний крок: передача малих молотарок і мапування техніки
У відповідь на результати опитування International Barley Hub (IBH) передав фермерам у різних регіонах Шотландії три невеликі молотарки зі своїх старих запасів. Їх планують використати для практичного тестування та як «каталізатор» для формування локальних хабів зі спільного користування технікою.
Наступним етапом, за словами директора IBH професора Тіма Джорджа, є мапування наявного дрібного та середнього зернового обладнання, щоб зрозуміти, де можна підтримати створення «машинних кілець» і які позиції техніки бракує для виробництва та доробки зерна в Шотландії.
Міжнародний приклад: французькі CUMA
У дослідженні як приклад наводять французькі Coopératives d’Utilisation de Matériel Agricole (CUMA), які працюють із 1940-х років. Такі групи спільно використовують техніку та інфраструктуру, обмінюються практиками й знаннями, а інколи — і персоналом. Зазначається, що нині у Франції діє близько 10 тис. CUMA, і майже половина ферм бере в них участь. У середньому члени таких кооперативів знижують загальні операційні витрати приблизно на 20%.
Які умови називають критичними
Автори висновують, що машинні кооперативи можуть бути життєздатним і економічно доцільним рішенням за наявності відповідної політики та організаційних рамок. Серед можливих інструментів підтримки згадують цільове фінансування з майбутніх раундів Small Producers Fund уряду Шотландії (у матеріалі зазначено, що фонд уже зобов’язався виділити 1,5 млн фунтів стерлінгів), а також консультаційну підтримку та міжнародний обмін знаннями.
Для фермерів і малих переробників це означає потенційну можливість зменшити капітальні витрати на техніку та закрити «вузькі місця» — насамперед у збиранні, сушінні, очищенні та сівбі — без необхідності купувати повний парк машин під невеликі площі.