KU Leuven відкрив у Бельгії безвуглецевий дослідницький тепличний комплекс із 34 автономними відсіками

Ви зараз переглядаєте KU Leuven відкрив у Бельгії безвуглецевий дослідницький тепличний комплекс із 34 автономними відсіками

Фото: із відкритих джерел

У Хеверлі (Левен) офіційно відкрили новий дослідницький тепличний комплекс KU Leuven площею 3 360 м², який працює на енергії без використання викопного палива. Інфраструктура розрахована на експерименти з незалежним керуванням мікрокліматом і має сертифікацію біобезпеки рівня G2, включно з карантинними модулями G2Q.

Про це повідомляє сайт Аграрії разом з посиланням на Hortidaily.

Університет KU Leuven офіційно відкрив новий тепличний комплекс у Хеверлі (Левен). За даними університету, об’єкт створили для потреб Leuven Plant Institute — міждисциплінарної платформи, що об’єднує науковців, які працюють над більш сталим виробництвом культур і захистом рослин.

Новий комплекс має площу 3 360 м² — майже вдвічі більше за попередню теплицю — і включає 34 відсіки, кожен із незалежним клімат-контролем. Окремо підкреслюється й освітня складова: студенти біології та біоінженерії можуть проводити заняття й практикуми з доступом до різних експериментальних постановок і культур.

Як організовані дослідні відсіки

У KU Leuven наголошують, що для дослідницької теплиці ключовою є не масштабність, а гнучкість. Відсіки доступні у трьох типорозмірах — 32, 64 і 128 м² — та повністю ізольовані один від одного. Це дає змогу паралельно вести різні експерименти без взаємовпливу умов.

Кожен відсік можна окремо налаштовувати за температурою, вологістю, режимом зрошення та освітленням. У таких контрольованих умовах планують проводити досліди для різних культур — від суниці, банана й груші до цикорію та Arabidopsis.

Чотири відсіки мають повне затемнення, що дозволяє керувати цвітінням через штучну довжину дня та моделювання сутінкових умов.

«На відміну від комерційної теплиці, для нас гнучкість важливіша за масштаб», — зазначив керівник теплиці Poi Verwilt.

Біобезпека та робота з карантинними організмами

Комплекс має сертифікацію біобезпеки рівня G2, що дозволяє працювати з генетично модифікованими рослинами та поширеними патогенами, зокрема грибами, бактеріями, вірусами, а також комахами-шкідниками. Окремо передбачено чотири спеціалізовані карантинні відсіки рівня G2Q — найвищої класифікації біобезпеки — для досліджень карантинних організмів, які можуть становити загрозу для культур.

«Шкідники та хвороби поширюються швидше, частково через активніший міжнародний рух рослинного матеріалу та зміну кліматичних умов», — пояснила професорка біоінженерії Barbara De Coninck.

За її словами, карантинні модулі дають змогу вивчати взаємодію рослин із новими або регульованими організмами в контрольованих і безпечних умовах — щоб раніше виявляти проблеми, точніше керувати ризиками та, за можливості, запобігати їм.

Енергетика без викопного палива та водозабезпечення

Стійкість була одним із ключових критеріїв проєктування. Енергопостачання комплексу повністю без використання викопного палива: застосовують теплові насоси та сонячні панелі, а також закуповують сертифіковану «зелену» електроенергію.

У водній частині теплиця майже самодостатня: дощову воду збирають у накопичувальну водойму об’ємом 1 700 м³.

«Теплиці без викопного палива — справді виняток», — сказав віцеректор KU Leuven Stefaan Vaes.

Проєкт реалізували за фінансової підтримки уряду Фландрії.

agrarii-razom

Поділитися новиною:

Отримуйте ТОП-10 новин за минулий день на електронну пошту:

Залишити відповідь