Фото: із відкритих джерел
Наприкінці 2025 року країни ЄС та Європарламент досягли попередньої домовленості щодо регулювання New Genomic Techniques (NGTs). Якщо пропозицію ухвалять у 2026-му, частину підходів можуть дозволити до застосування з 2028 року, але органічне виробництво й надалі залишиться без NGT.
Про це повідомляє сайт Аграрії разом з посиланням на Freshplaza.
Європейський Союз може переглянути один із найжорсткіших у світі підходів до регулювання генетичних змін у рослинництві. Як повідомляється, наприкінці 2025 року держави-члени ЄС та Європейський парламент досягли попередньої (provisional) угоди щодо використання New Genomic Techniques (NGTs). Якщо законодавчу пропозицію буде остаточно ухвалено у 2026 році, окремі техніки зможуть застосовуватися з 2028-го.
Що саме планують змінити
Ключова ідея — вивести з-під суворих правил для ГМО лише так звані рослини категорії NGT1. Йдеться про «незначні» генетичні зміни, які, за логікою ініціативи, можуть траплятися природно або бути отримані методами традиційної селекції.
Натомість складніші застосування віднесені до NGT2 — і вони, як зазначено в матеріалі, залишатимуться під жорстким регулюванням.
Окремо підкреслюється, що NGT і надалі заборонені в органічному землеробстві.
Аргументи прихильників: стійкість і менша потреба в ЗЗР та добривах
Єврокомісія пов’язує майбутні правила з підвищенням сталості та стійкості продовольчої системи. У ЄК вважають, що NGT можуть допомогти зробити культури більш стійкими до кліматичних чинників і шкідників, підвищити врожайність і зменшити потребу в засобах захисту рослин або добривах.
Депутатка Європарламенту Джессіка Полф’єрд (Jessica Polflje4rd) назвала ці методи «вирішальними для зміцнення нашої продовольчої безпеки».
Позиція селекціонерів і фермерських організацій
У матеріалі зазначено, що реакція селекційної спільноти загалом позитивна. Зокрема, Руланд ван Гам (Roeland van Ham) із Keygene говорить, що очікуване схвалення фактично визнає порівнюваність модифікацій NGT із результатами традиційної селекції.
За його словами, ці техніки дають змогу працювати «набагато точніше і швидше», що відкриває більше можливостей для сталого та ефективного поліпшення культур.
Нідерландська сільськогосподарська та садівнича організація LTO Nederland також бачить потенційні вигоди. За словами Рона Малдерса (Ron Mulders), це може пришвидшити появу сортів, більш стійких до хвороб і шкідників, що, своєю чергою, допоможе зменшити використання продуктів для захисту рослин.
Критика: маркування, контроль в органіці та патенти
Опоненти ініціативи, як описано в джерелі, побоюються браку прозорості: продукцію, отриману із застосуванням NGT, не планують зобов’язувати маркувати, а отже вона буде невідрізненною від продукції традиційної селекції.
Для органічного сектору це питання особливо чутливе. Нідерландська організація Bionext попереджає, що відсутність обов’язкового маркування обмежує вибір споживача та робить фактичне виконання заборони NGT в органічному виробництві «неможливим», що створює тиск на сектор.
Ще один блок дискусії — патенти. У матеріалі пояснюється, що права селекціонерів зазвичай забезпечують доступ інших селекціонерів до генетичного матеріалу, тоді як патенти можуть цей доступ обмежувати. Критики пов’язують це з ризиками зростання цін на насіння, посилення концентрації ринку та зниження інноваційності.
У попередній угоді, як зазначено, передбачено вимогу до компаній розкривати наявні або подані патенти в публічній базі даних. Також планують дослідження впливу патентів на інновації та конкуренцію.
Контекст: темпи селекції та конкуренція на глобальному ринку
NGT уже певний час застосовують в інших регіонах світу. У матеріалі наведено приклади: японські дослідники розробили томат, збагачений ГАМК (GABA), а європейські науковці працюють над картоплею з підвищеною стійкістю до фітофторозу.
За даними Wageningen University & Research, селекція із застосуванням CRISPR може давати такі сорти на 8–10 років швидше, ніж традиційні підходи.
ЄС, за логікою ініціативи, прагне не відставати: у матеріалі згадується, що Euroseeds раніше попереджала про ризик втрати конкурентних позицій європейськими селекціонерами через затримки з регулюванням. Тож дискусія стосується не лише сталості й продовольчої безпеки, а й місця Європи на глобальному ринку.