Україна вже стикається з потенційним дефіцитом азотних добрив. Ситуація ускладнюється й тим, що внутрішнє виробництво добрив скоротилося з 2,1 млн тонн у 2023 році до 1,6 млн тонн у 2025 році. Водночас у разі збереження геополітичної нестабільності світові ціни на добрива в першій половині 2026 року можуть зрости ще на 15-20%. Про це заявив генеральний директор асоціації «Український клуб аграрного бізнесу» Олег Хоменко, передає УКАБ.
«Такі зміни напряму впливають на економіку виробництва. За словами Олега Хоменка, добрива традиційно формують 20-30% собівартості рослинництва, а зараз їх частка може сягати вже 50%. Додатковий тиск створюють витрати на пальне, акцизна політика та потенційне підвищення тарифів на залізничну логістику», – зауважив експерт.
За його словами, якщо ціна ресурсів перевищує економічно виправданий рівень, агровиробники змушені оптимізувати технологічні карти внесення добрив. Це запускає накопичувальний ефект: зменшується врожайність, скорочується валове виробництво та експортна виручка. За оцінками, дефіцит добрив потенційно може знизити врожайність зернових культур на 15-20%, що здатне призвести до втрати $4-5 млрд експортної виручки та $0,8-1 млрд бюджетних надходжень.
«Окрему увагу варто приділити питанню імпортних мит на добрива. ЄС уже пішов шляхом тимчасового скасування мит як інструменту підтримки власного агровиробника в умовах стрімкого зростання цін на енергоносії, газ та добрива. Водночас в Україні ситуація ускладнюється тим, що внутрішнє виробництво не покриває попит, а отже все більша частка ринку залежить від імпорту», – наголосив експерт.