Фото: із відкритих джерел
В індійському штаті Керала стартує активна фаза проєкту KERA-AWD, який має допомогти масштабувати низькоемісійні рисові системи на основі даних і практик водного менеджменту. Польові напрацювання зосереджують у рисових районах Палаккад і Тріссур.
Про це повідомляє сайт Аграрії разом з посиланням на сайт Global Agriculture.
Штат Керала (Індія) позиціонує себе як майданчик для розробки та масштабування фермероорієнтованих і data-driven підходів до низькоемісійного вирощування рису в межах проєкту «Technical Assistance to KERA in AWD – Catalyzing transitions to Low-Emission Rice-based Systems in Kerala» (KERA-AWD). У матеріалі Global Agriculture зазначається, що різноманітні ландшафти Керали — від прибережних зон до середньогір’я та гірських районів — дають змогу перевіряти, як технології та практики зі зниження викидів працюють у різних агроекологічних умовах.
Польовими «лабораторіями» проєкту стали два ключові рисосійні округи — Палаккад і Тріссур. Саме там збирають доказову базу та відпрацьовують рішення, які згодом можуть рекомендувати для ширшого впровадження кліматично розумних технологій у рисівництві.
Хто реалізує ініціативу та які напрями охоплює
Ініціативу впроваджують Kerala Agricultural University (KAU), International Rice Research Institute (IRRI) та Centre for Water Resources Development and Management (CWRDM) за підтримки департаментів сільського господарства й іригації, а також Padasekhara Samithis — місцевих об’єднань рисоводів.
Перед стартом нового сезону вирощування рису IRRI та партнери провели зустріч із дослідниками, технічними експертами, представниками уряду та фермерами, щоб звірити прогрес і узгодити подальші кроки за ключовими напрямами: оцінка ландшафтів, низькоемісійне виробництво рису, цифровізація зрошення, моделювання парникових газів (GHG), платіжні системи та інституційне нарощування спроможності.
«Керала має можливість стати глобальним прикладом того, як управління водою на основі доказів і фермерські інновації можуть перетворити вирощування рису на більш стійку та низькоемісійну виробничу систему», — сказав керівник проєкту IRRI доктор Prakashan Chellattan Veettil.
AWD, MRV і виклики впровадження на полі
Обговорення були зосереджені на практичному просуванні підходу Alternate Wetting and Drying (AWD) та ініціатив MRV dashboard (моніторинг, звітність і верифікація), а також на операційних проблемах, які можуть гальмувати масштабування. Серед них у матеріалі названо якість даних, планування графіків зрошення, участь фермерів і реалізацію на рівні поля.
Учасники також розглянули поточні випробування на станціях і на фермах, що охоплюють управління зрошенням, ґрунтові та поживні втручання, взаємодії мікробіому та стратегії пом’якшення викидів парникових газів у різних агроекологічних умовах.
Соціально-економічний вимір: що турбує фермерів
Окремий блок дискусій стосувався поведінкових і соціально-економічних аспектів трансформації, зокрема прийняття технологій фермерами, ролі соціального капіталу та кліматично зумовленої міграції. Під час консультацій із виробниками як ключові проблеми для господарств назвали зростання витрат на вирощування, нерівномірний рельєф полів, дефіцит робочої сили, засолення через проникнення солоної води та інфраструктурні «вузькі місця».
«Завдяки науці, політиці та фермерському досвіду цей проєкт допомагає сформувати масштабовану модель низькоемісійного виробництва рису, яка може підтримати кліматично розумні переходи далеко за межами Керали», — зазначила керівниця проєкту KERA-AWD від KAU доктор Latha A.
Підготовка кадрів: навчання з моделі ORYZA
Для посилення технічної спроможності IRRI провів у KAU спеціалізований чотириденний тренінг із ORYZA Rice Crop Model — інструменту моделювання, який застосовують для симуляції росту та розвитку рису за різних умов середовища й управління. Тренінг очолив старший науковець IRRI та експерт з ORYZA доктор Tao Li. Учасникам представили новий ORYZA User Interface та його використання для підтримки систем MRV у рисових виробничих ландшафтах.
Програма включала практичні модулі з підготовки та стандартизації даних, калібрування й валідації моделі, симуляції росту культури та врожайності, оцінювання динаміки ґрунтового вуглецю та викидів парникових газів, аналізу впливу кліматичних і абіотичних стресів, а також оцінювання компромісів між продуктивністю, секвестрацією вуглецю та емісіями.
У матеріалі підкреслюється, що така підготовка має допомогти формувати науково обґрунтовані дані для рішень щодо інвестицій у кліматично розумне землеробство, підтримки низькоемісійних траєкторій розвитку та подальших досліджень і політик.