Фото: із відкритих джерел
У межах програми Horizon Europe стартував проєкт PhytoPRISM під координацією Університету Ворика, який має створити платформу для узгодженого управління ризиками від інвазійних шкідників і патогенів у Європі. Рішення планують перевірити на шести карантинних кейсах — від Fall Armyworm до Xylella fastidiosa.
Про це повідомляє сайт Аграрії разом з посиланням на Agropages.
Європейський Союз запускає проєкт PhytoPRISM (бюджет — €6 млн) у межах Horizon Europe, щоб закрити одну з ключових прогалин у фітосанітарній безпеці: відсутність інструментів для системної координації дій проти інвазійних шкідників і хвороб рослин на рівні всього ланцюга створення аграрної вартості.
Проєкт очолює University of Warwick. До консорціуму входять 15 наукових установ і стейкхолдерів із восьми країн. У матеріалі наголошується, що щороку шкідники рослин можуть знищувати до 40% світових сільгоспурожаїв, а також становлять загрозу для лісових екосистем.
Навіщо створюють платформу
За задумом ініціаторів, PhytoPRISM має дати фітосанітарним органам можливість моделювати та оптимізувати стратегії контролю шкідників і патогенів по всьому агропродовольчому ланцюгу — від запобігання проникненню до довгострокового управління.
«До цього часу органи, відповідальні за здоров’я рослин, змушені були ухвалювати критично важливі рішення, не маючи змоги бачити повну картину… Вони можуть застосовувати окремі заходи, але не мають способу зрозуміти, як ці заходи взаємодіють і чи дають найкращий результат за вкладені кошти», — зазначив керівник проєкту Стівен Парнелл (School of Life Sciences, University of Warwick).
У публікації підкреслюють, що нинішні підходи до менеджменту часто фрагментарні: спираються на поодинокі обмежувальні процедури замість узгодженої «системної» відповіді на рівні всього ланцюга.
Що саме планують зробити
Платформу планують спроєктувати спільно з органами фітосанітарного контролю, виробниками, лісівниками та радниками. Окремий акцент — на поєднанні сучасного епідеміологічного моделювання з практичним досвідом тих, хто працює «в полі».
«PhytoPRISM поєднує найкраще з сучасного епідеміологічного моделювання з реальними знаннями людей на передовій, даючи їм уперше інструменти для розумніших, швидших і більш економічно ефективних рішень», — йдеться у коментарі керівника проєкту.
Кейси для валідації та масштабування
Працездатність платформи планують перевірити на шести європейських карантинних кейсах:
- Fall Armyworm (американська совка/Spodoptera frugiperda);
- Citrus Black Spot (чорна плямистість цитрусових);
- Pine Wood Nematode (соснова стовбурова нематода);
- Emerald Ash Borer (ясенева смарагдова златка);
- Xylella fastidiosa;
- Fruit fly (плодова муха).
Зазначається, що результати та підходи можна буде поширити на понад 60 близькоспоріднених європейських карантинних шкідників.
Що це означає для агровиробників і лісового сектору
У матеріалі проєкт пов’язують із зростанням ризиків, які підсилюють глобальна торгівля та зміна клімату: постійне занесення нових шкідників підриває цілі Європи щодо сталого виробництва продовольства, збереження біорізноманіття та скорочення використання пестицидів.
Окремо підкреслюється значення для садівництва та цитрусового напряму. За словами Антоніо Вісента (IVIA, голова панелі EFSA з питань здоров’я рослин), цитрусові в Середземномор’ї перебувають під тиском інвазійних шкідників, які можуть потрапляти на територію Європи через міжнародну торгівлю, а PhytoPRISM має дати інструменти для науково обґрунтованого управління ризиками на рівні всього харчового ланцюга.
Також у проєкті передбачені навчання, e-learning та інструменти для планування дій у надзвичайних ситуаціях, щоб посилити готовність до нових фітосанітарних загроз.
«PhytoPRISM розробить сучасні інструменти управління ризиками через платформу з відкритим доступом, що дозволить національним організаціям із захисту рослин встановлювати науково обґрунтовані та гармонізовані варіанти управління», — прокоментував Роб Таннер (EPPO).