На тлі зростання аридності в багатьох регіонах світу компанія SEAWIN представила підхід до управління посухостійкістю через біостимулянти морського походження та оприлюднила дані польових порівнянь на пшениці.
Про це повідомляє сайт Аграрії разом з посиланням на Agropages.
Окрім прямого зниження продуктивності культур, посуха, за описом у матеріалі, може спричиняти деградацію ґрунтів, зменшення ефективності використання елементів живлення та зростання виробничих витрат. На рівні рослини стрес проявляється через обмеження розвитку кореневої системи, зниження поглинання поживних речовин, падіння фотосинтетичної активності та прискорене старіння листків. У такій ситуації ключовими завданнями названо підвищення водокористувальної ефективності та стійкості до стресу.
Біостимулянти як інструмент управління посуховим стресом
SEAWIN позиціонує біостимулянти як підхід, що доповнює традиційні рішення на кшталт розвитку зрошувальної інфраструктури, роблячи акцент на посиленні власних механізмів стійкості рослини. У матеріалі зазначено, що екстракти водоростей, полісахариди водоростей і корисні мікроорганізми можуть допомагати культурам краще витримувати дефіцит вологи завдяки стимулюванню росту коренів, поліпшенню поглинання води, підвищенню водоутримання ґрунту та підтриманню нормальної фізіологічної активності під час стресу.
Серед розробок компанії згадується APAA — запатентований біостимулянт, який поєднує полісахариди водоростей із γ-PGA (поліглутаміновою кислотою). Заявлений механізм дії в матеріалі — поліпшення ґрунтового мікросередовища та підвищення ефективності використання води, що має допомагати рослинам підтримувати нормальний ріст за умов посухи та високих температур.
Польові порівняння на зернових у богарних умовах
У публікації SEAWIN повідомляє, що в межах порівняльних польових оцінювань для богарних зернових культур компанія підбирала найбільш придатні продукти, строки внесення та норми застосування, формуючи цільову програму управління посуховим стресом на основі біостимулянтних технологій. Серед заявлених переваг підходу названо екологічну сталість, простоту застосування, адаптивність до різних культур і економічну доцільність.
У випробуваннях на пшениці оброблені ділянки, за описом, мали інтенсивніший ріст, темніше зелене листя та більшу площу функціонального листкового апарату порівняно зі «звичайними практиками управління». Кінцева врожайність зерна, як зазначено в матеріалі, зросла на 20,09%.
Для агровиробників такі дані можуть бути орієнтиром щодо потенціалу біостимулянтних програм у богарних системах, де критичними є збереження вологи та стабільність розвитку рослин у періоди високих температур і дефіциту опадів. Водночас у публікації не наведено деталей щодо дизайну досліду (локації, кількості повторень, фону живлення чи погодних параметрів), тому порівнювати ефект між господарствами варто обережно.