Фото: із відкритих джерел
На тлі високих цін на добрива та слабких цін на зерно спокуса «зекономити на азоті» виглядає логічною. Однак розрахунки фахівців Hochschule Weihenstephan-Triesdorf показують: економічно оптимальні норми N залишаються відносно високими, а повна відмова від азоту різко знижує результат.
Про це повідомляє сайт Аграрії разом з посиланням на сайт Agrarheute.
Зростання витрат на добрива при слабких цінах на зерно дедалі сильніше тисне на економіку польових господарств. У такій ситуації перша інтуїтивна реакція — зменшити внесення азоту. Проте, за оцінками експертів Hochschule Weihenstephan-Triesdorf (Німеччина), саме це рішення може виявитися фінансово невигідним через втрати врожайності та виручки.
Маржинальність пшениці під тиском витрат
За розрахунками Міхаеля Трьостера (Hochschule Weihenstephan-Triesdorf), у виробництві озимої пшениці під урожай 2026 року очікуваний покривний внесок становить 256 євро/га. У калькуляції використано ціну пшениці 18,30 €/дт та середню врожайність 74,5 дт/га (дані, представлені на Triesdorfer Ackerbautag).
Чому нинішня ситуація відрізняється від періоду «добривної кризи»
У матеріалі наголошується: під час різкого подорожчання добрив у період війни в Україні високі витрати частково компенсувалися зростанням цін на продукцію. Нині такого «амортизатора» немає — витрати зростають, а виручка залишається на низькому рівні.
Професор Петер Бройніг (Hochschule Weihenstephan-Triesdorf) навів оцінку, що порівняно з 2018 роком витрати на добрива у вирощуванні пшениці зросли приблизно на 250 €/га. Щоб лише перекрити цей приріст, ціна пшениці мала б зрости приблизно на 30 €/т (без урахування інших подорожчань, зокрема дизпального).
Скільки азоту «економічно вигідно» вносити
Попри дорожчі добрива, відмова від азотного живлення з економічної точки зору не виглядає раціональною: втрати врожаю, за логікою розрахунків, переважають потенційну економію на добривах.
Міхаель Трьостер пояснив це на прикладі спрощеної виробничої функції та порівняв дві цінові ситуації:
- за співвідношення цін березня 2024 року (азот 1,22 €/кг N, пшениця 18,73 €/дт) економічно оптимальна норма становила 167 кг N/га;
- за умовами березня 2026 року (азот 1,73 €/кг N, пшениця 18,30 €/дт) оптимальна норма, за розрахунком, знижується лише до 152 кг N/га.
Тобто навіть при помітно дорожчому азоті «оптимум» зменшується не радикально.
Повна відмова від N: економія на добривах, але різке падіння результату
У розрахунках зазначено, що за цінових співвідношень як 2024-го, так і 2026-го років «результат без урахування витрат на азот» оцінювався приблизно у 1 200 €/га. Водночас без азотного удобрення досягається лише близько 800 €/га.
Висновок авторів розрахунків: повна відмова від азоту хоч і зменшує витрати, але супроводжується суттєвими втратами врожайності та економічними мінусами.
Фактор, який може змінити «арифметику»: посуха
У коментарі редакторки з рослинництва Кароли Меедер підкреслюється, що в наведених цифрах критично важливим залишається погода. Зокрема, Баварія, за її словами, пережила найсухішу весну від початку метеоспостережень; у частині регіонів випало близько 40 л опадів — приблизно чверть багаторічної норми. За таких умов саме вода стає лімітуючим фактором, що впливає і на економічну оцінку азотного живлення.
Як варіанти адаптації в матеріалі згадуються: ширше використання органічного удобрення в межах правових вимог, а також підвищення ефективності азоту в посушливих умовах (зокрема через підхід Cultan). Водночас наголошується, що універсального рішення немає — вибір залежить від ґрунтово-кліматичних умов, сівозміни та наявної техніки.