Фото: із відкритих джерел
У науковій роботі в Horticulture Research дослідники описали роль гена CaBZR1.2 у розвитку бічних гілок перцю та показали його взаємодію з CaSnRK1β2. Результати можуть бути корисними для селекції сортів із прогнозованою архітектурою куща та зменшенням потреби в ручному формуванні.
Про це повідомляє сайт Аграрії разом з посиланням на Hortidaily.
Бічні пагони визначають архітектуру рослини — впливають на структуру крони, кількість потенційних місць плодоношення, густоту стояння та потребу в ручній праці. У перці, томаті й огірку надмірне галуження часто змушує виробників вдаватися до ручного видалення пагонів, щоб не ускладнювати догляд і збирання. Водночас молекулярні механізми, що керують цим процесом у перцю, зокрема внесок сигналінгу брассиностероїдів (BR), залишалися недостатньо описаними.
Група науковців із College of Horticulture (Hunan Agricultural University), Vegetable Variety Creation Center (Yuelushan Laboratory) та College of Landscape Architecture and Horticulture Science (Southwest Forestry University) опублікувала 20 січня 2026 року в журналі Horticulture Research дослідження, присвячене родині генів BRASSINAZOLE-RESISTANT 1 (BZR1) та функції одного з її представників у перцю — CaBZR1.2.
Що саме вивчали
У роботі автори:
- проаналізували походження та еволюцію родини генів BZR у рослин;
- ідентифікували членів родини BZR1 у пангеномі перцю;
- провели функціональну характеристику CaBZR1.2 у регуляції розвитку бічних пагонів.
Ключові результати дослідження
За даними авторів, у межах порівняльного аналізу вони ідентифікували 566 представників родини генів BZR у 78 видів рослин і описали еволюційний шлях цієї родини від харофітів до наземних рослин із подальшою диверсифікацією в покритонасінних.
Далі дослідники проаналізували 14 геномів Capsicum і виявили дев’ять генів BZR1 у перцю, які позначили як CaBZR1.1–CaBZR1.9. Серед них CaBZR1.2 виділили як перспективний для подальшого аналізу через консервативні особливості послідовності, характер експресії в тканинах і ядерну локалізацію білка CaBZR1.2.
Функціональні тести показали різноспрямований ефект залежно від підходу:
- під час virus-induced gene silencing (VIGS) зниження експресії CaBZR1.2 у перцю призводило до суттєвого вкорочення бічних гілок і зменшення їх кількості;
- за гетерологічної надекспресії (OE) CaBZR1.2 у томаті зростали і кількість, і довжина бічних пагонів.
Окремо в роботі зазначено, що експресія CaBZR1.2 була негативно пов’язана з експресією CaBRC1 — гена, який асоціюють із пригніченням галуження.
Взаємодія з енергетичною регуляцією: CaSnRK1β2
Автори також перевірили білкові взаємодії й повідомили, що CaBZR1.2 взаємодіє з Sucrose Nonfermenting 1-Related Protein Kinase 1 beta subunit 2 (CaSnRK1β2). Для цього застосували кілька підходів: yeast two-hybrid (Y2H), bimolecular fluorescence complementation (BiFC) та luciferase complementation imaging (LCI).
За результатами роботи, сайленсинг CaSnRK1β2 сприяв подовженню бічних пагонів, що, на думку дослідників, вказує на антагоністичну дію CaBZR1.2 та CaSnRK1β2 у формуванні галуження перцю.
Що це може означати для селекції та технології вирощування
У публікації наголошено на потенційній прикладній цінності результатів для керування архітектурою рослин у виробництві. Зокрема, для великоплідних свіжих перців зменшення «зайвих» гілок може допомагати підвищувати густоту стояння та знижувати витрати на ручне формування. Натомість для дрібноплідних або «гронистих» типів перцю стимулювання бічного галуження може збільшувати кількість місць плодоношення та потенціал урожайності.
Автори також зазначають, що компоненти цього регуляторного модуля — CaBZR1.2, CaSnRK1β2 та пов’язані елементи BR-сигналінгу — можуть розглядатися як молекулярні мішені для marker-assisted selection, трансгенного поліпшення або редагування геному з метою отримання сортів із більш передбачуваною та «виробничо зручною» архітектурою.