Фото: із відкритих джерел
Фахівці Держпродспоживслужби під час XVIII Міжнародного молочного конгресу в Умані окреслили ключові зміни, що формуватимуть нові правила роботи для молочно-товарних ферм. Йшлося про благополуччя тварин, обіг ветпрепаратів і гігієнічні вимоги до молока.
Про це повідомляє сайт Аграрії разом з посиланням на сайт Держпродспоживслужби.
Фахівці Держпродспоживслужби взяли участь у XVIII Міжнародному молочному конгресі, який відбувся в Умані та зібрав понад 500 представників молочної галузі України — виробників, переробників, інвесторів, міжнародних експертів і представників органів державної влади. Під час заходу обговорювалися стратегічні питання розвитку галузі та практичні кроки, необхідні для її адаптації до вимог Європейського Союзу.
У межах робочої панелі «Євроінтеграція: топ змін, без яких МТФ не зможе працювати після 2030» директор Департаменту безпечності харчових продуктів та ветеринарної медицини Держпродспоживслужби Ігор Лоцкін та його заступник Анатолій Гамза акцентували увагу на трьох ключових напрямах, які вже сьогодні формують нові правила роботи для молочно-товарних ферм.
Перший напрям — благополуччя тварин. Учасникам конгресу роз’яснили законодавчі вимоги, що діють з 1 березня 2026 року щодо утримання, транспортування та поводження із сільськогосподарськими тваринами. Окремо йшлося про підготовку персоналу та порядок отримання державних сертифікатів, що підтверджують наявність необхідних знань і навичок у сфері благополуччя тварин.
Також обговорили нові правила обігу та застосування ветеринарних лікарських засобів. Представників молочного бізнесу ознайомили зі змінами законодавства щодо використання протимікробних ветеринарних лікарських засобів, необхідності ведення відповідної документації та застосування окремих категорій засобів виключно на підставі ветеринарного рецепта. Окрему увагу приділили відповідальному використанню протимікробних ветеринарних лікарських засобів як інструменту у боротьбі з антимікробною резистентністю та забезпеченні безпечності продукції тваринного походження.
Ще одним важливим питанням стали гігієнічні вимоги до молока. Учасникам нагадали, що відповідно до євроінтеграційних зобов’язань України з 1 січня 2029 року для переробки на харчові продукти допускатиметься виключно молоко-сировина ґатунку «екстра». У зв’язку з цим молочно-товарним фермам необхідно вже сьогодні оцінювати власну готовність до роботи за новими стандартами якості.
У Держпродспоживслужбі також повідомили про завершення модернізації програмного забезпечення «Молочний модуль» — національної системи лабораторного контролю сирого молока. Оновлений функціонал дозволяє автоматизувати процеси обліку та аналізу результатів лабораторних досліджень, підвищити рівень простежуваності інформації, забезпечити оперативний доступ до даних та створити єдину інформаційну базу щодо показників якості та безпечності молока.
У службі зазначили, що модернізація системи є важливим елементом підготовки молочної галузі до впровадження європейських вимог і сприятиме підвищенню довіри до результатів лабораторного контролю як з боку операторів ринку, так і з боку споживачів.
Держпродспоживслужба продовжує працювати над створенням сучасної системи державного контролю, яка забезпечуватиме високі стандарти благополуччя тварин, відповідальне використання ветеринарних лікарських засобів та виробництво безпечної і якісної молочної продукції відповідно до вимог Європейського Союзу.